Протести в Білорусі та Революція Гідності: у ЄС пояснили різницю

Заява Євросоюзу щодо подій в Україні та Білорусі

Її виголосив високий представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель у коментарі іспанській газеті El Pais. Як зауважив європейський дипломат, білоруси зараз не сперечаються "бути з мамою чи татом", а просто вимагають громадянських свобод і прав.

До теми Білорусь наразі не повинна прагнути в ЄС та повторювати "український" сценарій, – Цепкало

Європейських прапорів немає на демонстраціях. І Євросоюз не має наміру перетворювати Білорусь на другу Україну. Ми повинні сприяти політичній реформі, але не виступати у ролі спотворювального фактору, як нас можуть сприймати з російської сторони,
– наголосив Боррель.

Водночас він підкреслив, що напруга між Європою та Росією закінчилася вогнем, насильством та розпадом української території.

Представник ЄС додав, що нинішня проблема білорусів – не вибір між Росією та Європою. А їхнім головним завданням є досягнення свободи та демократії. Це основні цінності Євросоюзу, і Європа буде їх підтримувати.

Радим ознайомитися Довга агонія СРСР: чому Росія і Білорусь розсипаються на очах

Коротко про події в Україні у 2013 – 2014 роках

• У листопаді 2013 року в Україні розпочався Євромайдан або, як його потім почали називати, Революція Гідності.
• Тоді люди почали збиратися на головній площі Києва задля того, аби тодішня українська влада на чолі з президентом-утікачем Віктором Януковичем підписала Угоду про асоціацію України з ЄС.
• Зрештою тодішній уряд неочікувано вирішив призупинити процес підготовки до укладання цієї угоди. І це спровокувало ще більші протести.
• Спершу мітинги мали мирний характер, проте переломною стала ніч проти 30 листопада, коли "беркутівці" силою розігнали студентів.
• Ще однією подією, яка суттєво вплинула на подальші події, стало ухвалення 16 січня 2014 року "диктаторських законів", які криміналізували опозицію та усіх тих, хто протестував. Крім того, ці документи приймали з грубими порушеннями. Саме після цього полетіли перші "коктейлі Молотова" та загорілись шини.
• Найкривавіші події відбулися в лютому 2014-го. Тоді силовики «Беркута" штурмом пішли на мітингувальників і почали їх у прямому сенсі розстрілювати. Як пізніше з’ясувало слідство, вогонь вели спецпризначенці так званої "Чорної роти" "Беркута".
• Зрештою з 18 по 20 лютого на Майдані було вбито понад 100 людей. Тіла деяких з них лежали просто на вулиці, накриті закривавленими синьо-жовтими прапорами.
• За кілька днів після цих подій тодішній президент Віктор Янукович утік до російського Ростова з частиною свого оточення. І таким чином революція перемогла.

Цікаво Чому не можна прогнозувати майбутнє Білорусі через досвід Майдану?

Хроніка подій Євромайдану/ Інфографіка 24 каналу

Останні події у Білорусі: основне

• Згідно з офіційними результами виборів, чиний президент Олександр Лукашенко здобув 80,01% голосів, а його головна опонентка Світлана Тихановська – 10,12%.
• Однак, люди не погоджуються з такими підсумками та вважають Тихановську обраним президентом. На переконання білорусів, вибори були сфальшованими, а явка – завищеною.
• Через незгоду з результатами Білорусь охопили масштабні мітинги та протести. А опісля ще й на великих підприємствах країни оголосили страйки.
• Перші дні протестів супроводжувалися застосуванням сили з боку спецпризначенців і правоохоронців. Крім того, силовики стріляли гумовими кулями, розпилювали сльозогінний газ і били ледь не до смерті всіх, хто траплявся їм під руку.
• Відомо про щонайменше 5 загиблих і майже 1,5 тисячі потерпілих. Крім того, приблизно 6 тисяч людей затримали. Однак, згодом більшість із них відпустили.
• Водночас жодних намірів йти на переговори із протестувальниками та сприяти дипломатичному вирішенню конфлікту Лукашенко не виявляє.