Не спрацювали навіть погрози ЄС
Уперше тріщини між Києвом і Варшавою почали з'являтися навесні та влітку 2023 року, коли уряд Польщі на тлі протестів польських фермерів запровадив обмеження для української сільськогосподарської продукції. Тоді це в основному пов'язувалося із парламентськими виборами у Польщі, тому були сподівання, що після 15 жовтня ситуація почне нормалізовуватися.
До теми Від яких аргументів Україні треба відмовитися, щоб схилити більше союзників до допомоги
Утім, на початку листопада, коли польські автоперевізники почали блокувати кордон через, як вони стверджували, нечесну конкуренцію з боку українських вантажних перевізників, напруга ще більше зросла.
Польські підприємці вимагали відновлення дозволів на в'їзд українських вантажівок до Євросоюзу, скасування електронної черги для польських вантажівок, які повертаються до Польщі з України тощо. Страйк призвів до величезних черг на кордоні, фінансових збитків та навіть летальних випадків серед водіїв.
Варто зазначити, що протест розпочався ще під час урядування "Права і справедливості", й тодішньому міністру інфраструктури Польщі Анджею Адамчику не вдалося домовитися із протестувальниками. Через це Варшава потрапила під гостру критику з боку Брюсселю.
Дії нового польського уряду
Уже в грудні після складення урядом Дональда Туска присяги до переговорів з перевізниками приєднався новий очільник міністерства інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак, який спромігся 16 січня підписати угоду з підприємцями. За його словами, документ, який складається із семи пунктів, "є результатом конструктивної співпраці з перевізниками".
Як пояснив Клімчак, угода стосується моніторингу реалізації домовленостей польської та української сторін, як-от повне виключення в рамках пілотного проєкту системи електронної черги на автомобільному пункті пропуску Нижанковичі – Мальховіце. Окрім того, як зазначив міністр, необхідно посилити систему контролю польськими службами, зокрема у сфері виявлення несанкціонованого транспорту та транспорту, на який не поширюється дія угоди між Україною та ЄС.
У міністерстві інфраструктури Польщі також повідомили, що українська сторона зобов'язалася виділити чотири окремі смуги на пункті пропуску Ягодин – Дорогуськ для порожніх вантажівок, які повертаються до Польщі.
Зауважте Коли ситуація в Авдіївці стане критичною
Польське міністерство, зі свого боку, зобов'язалося створити дорадчу раду, до складу якої, зокрема, входитимуть представники перевізників. Вона працюватиме над відповідними змінами в законодавстві.
У підписаній угоді з підприємцями міністр інфраструктури також зобов'язався розпочати переговори з Брюсселем щодо отримання фінансової підтримки для польських перевізників.
Що важливо, Клімчак пообіцяв продовжити переговори з Євросоюзом щодо змін до угоди між Україною та ЄС про вантажні перевезення автомобільним транспортом. І звернувся до української сторони з проханням якнайшвидше виконати всі досягнуті домовленості.
Утім, положення щодо перегляду угоди про "транспортний безвіз" щодо її можливого звуження може бути неприйнятним для Києва. Та й Брюссель виключає відновлення дозволів для українських перевізників, які діяли до початку укладення угоди між Україною та Євросоюзом.
Як в цьому контексті знайти компроміс? Питання залишається відкритим…
Головні рішення ще попереду
А тому говорити про 100%-прорив поки що зарано. Тим паче польські перевізники пообіцяли, що у разі невиконання положень документа акцію протесту відновлять 1 березня.
Читайте також Як росіяни забуксували на Донеччині через ставки
"Протест завершиться до 1 березня. Це не означає завершення діалогу. Навпаки. Ми починаємо дуже інтенсивні, конструктивні переговори, які мають на меті дати конкретний ефект – виконання рішень, про які ми домовилися, швидку реалізацію всього того, що вимагають перевізники", – заявив Даріуш Клімчак.
Невідомо також, коли і як буде вирішений аграрний трек. Наразі, як повідомляється, фермери з організації "Солідарність" на 24 січня анонсували акцію протесту. Вони закликають усіх трактористів та сільськогосподарські організації приєднатися і протестувати проти погіршення ситуації у сільському господарстві.
Отже, головні рішення ще попереду. Можливо, подальші консультації або візит прем'єр-міністра Польщі Туска до України проллють світло на те, чи зможуть Київ та Варшава віднайти порозуміння й покращити стан двосторонніх відносин. Є сподівання, що так і станеться, оскільки це в інтересах обох держав.