І перше, і друге брехня. Але ця брехня потрібна Володимиру Путіну для переговорів (імітації переговорів). Про це пише Вадим Денисенко, інформує 24 Канал.
Читайте також Наслідки будуть гірші за падіння Покровська: де на фронті ситуація стає критичною
Трамп придумав нову стратегію для схилення Росії й України до переговорів
1. Переговори в Маямі, попри багато позитивних заяв від американців, схоже не мають ніякого значення. Їхній результат, якщо дивитися на відкриті джерела, – пошук формули відмови України від вступу до НАТО. Я не відкрию Америку, коли скажу, що наш не вступ до НАТО був і так зрозумілий всім. Це правильні й необхідні поступки, але це ніяк не вплине на прискорення переговорного процесу.
2. З погляду США, ключем до переговорів є територіальні питання. Я вже неодноразово писав, що логіка Дональда Трампа наступна: спочатку він вважає, що потрібно дотиснути Україну вийти з Донбасу, а потім, він дотисне Путіна підписувати мирну угоду.
3. Нинішній раунд переговорів, схоже, є грою американців в те, що вони готові промацувати договороздатність росіян і поки не дотискають Україну. Логіка видається наступною:
Стів Віткофф їде в Росію і говорить: "Україна не вступає в НАТО за такою-то формулою". І далі з'являється відповідь росіян (поки почекаємо на реакцію);
далі, якщо Кремль не займе жорстку позицію, Вашингтон проведе другий раунд переговорів з нами щодо якогось іншого питання і тд.
Схоже, що Трамп змінив стратегію бліцкриг на стратегію постійної інтенсивної човникової дипломатії. Ця зміна відбулася з появою Джареда Кушнера в переговорній групі.
Поки це все припущення. Найближчими днями ми побачимо, чи ця стратегія працює, адже росіяни будуть пробувати її ламати, а Трамп в будь-який момент може знову повернутися до ідеї бліцкригу.
4. Чергове "взяття" Покровська потрібне Путіну саме для зламу цієї ситуації. Йому потрібно вже доводити Віткоффу, що він зробив величезні прориви на фронті, й вимагати терміново приймати територіальні рішення, розуміючи, що Україна зараз на це не піде. Між іншим, йому вчергове доповіли про міфічні оточення і цей "козир" знову буде витягуватися.
5. Водночас ситуація, ймовірно, буде також залежати від кількох далеких від України факторів.
Початок загострення в Венесуелі. Ми не розуміємо, яку гру зараз зіграють США.
Візит Еммануеля Макрона в Китай, крім розширення двосторонніх стосунків Франції та КНР, може також торкатися питання України. Недаремно відбулася зустріч Володимира Зеленського та Макрона напередодні цього візиту. Я не мав би тут ілюзій щодо швидких рішень, але точно можемо говорити про можливий початок гри Китаю щодо забезпечення безпекового фактора для ЄС, де його частиною є Україна.
Тиск на Росію через часткове зменшення закупівлі російської нафти Індією та Туреччиною.
Усе це говорить нам про те, що закінчення війни до Нового року стає малоймовірним. Для цього потрібно одночасно повністю викрутити руки Україні й примусити Путіна зупинитися. А це поки видається нереалістично.
Але ми маємо розуміти, що попереднім бліцкригом США досягли головного: Зеленський вже перебуває в напівпідвішеному стані, як через політичну кризу, так і через відсутність зрозумілого фінансування у 2026 році (в грудні, схоже, Єврокомісія не дасть відповіді щодо майбутнього виділення коштів). А тому наша позиція є доволі хиткою.