Показово, що візит відбудеться до зустрічі Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна та організується він на запрошення китайської сторони. Про це пише Ігор Тишкевич, інформує 24 Канал.
Читайте також Захід може добити російську економіку
Що означає візит Макрона у Китай?
Результати можуть стати наочною демонстрацією динаміки автономізації європейської політики, тобто процесу, коли держави ЄС діють не лише у фарватері політики США.
Що це означає для нас? А ось це найцікавіше. Говоритимуть і про Росію, а також про російсько-українську війну. Дам просто цитату з англомовного китайського джерела: "Ми сподіваємося, що Китай зможе переконати Росію покласти край війні та розпочати переговори, які поважатимуть основні права України та дозволять нам досягти миру і безпеки на європейському континенті".
Чи на користь це Пекіну? Так. Це демонстрація того, що ця проблема не може бути вирішена без Китаю (саме тому Трамп так поспішає). Друга частина інтересів – не допустити надміру активного російсько-американського треку.
Адже масштабні поступки для Кремля стануть відправною точкою, з якої Росія спробує повернути вплив у колись свої регіони. До них у Москві зараховують і Центральну Азію та Кавказ, де вже закріплюється Китай.
Третій інтерес – питання Тайваню, і воно дуже цікаве для нас. Пам'ятаєте 2023 рік та 6 пунктів Китаю щодо війни – документ, який назвали китайським планом і який розкритикував Володимир Путін? Перший пункт цього списку – суверенітет та територіальна цілісність.
Для КНР це важливо. Не через любов до України, а через Тайвань, який вважається частиною Китаю. Визнання "нових російських територій", особливо через етап "народних республік", – поганий прецедент для Пекіна. І це можна використати.
Завдання з зірочкою для України
Підведемо лінію. Учора з'явилися матеріали щодо візиту Макрона, у яких згадуються Росія, війна проти України, Тайвань. Учора ж Макрон зустрівся з Зеленським. Я дуже сподіваюся, що говорили й про активність на східному напрямі. Президент Франції – добрий посередник у розмовах із Сі Цзіньпіном. У нього може вийти.
Далі є завдання зі зірочкою – досить оперативно оживити східний вектор української політики. Щоб було про що розмовляти та що пропонувати.
Поїздка Стіва Віткоффа до Москви – це одна з останніх спроб встигнути з мирним процесом до візиту Трампа до Китаю. Але Росія навряд чи відступить від своїх "хотілок" на цьому етапі. Тому контури мирного процесу формуватимуться вже у 2026 році по лінії США – Китай.
Але якщо Макрон досягне успіху, тоді по лінії США – ЄС – КНР. Де тут Україна? А для того, щоб бути там, нам треба вирішити згадане вище завдання з зірочкою.