Хоча у російського диктатора справи в Україні йдуть погано, він не зупиниться. Таку думку висловив Саймон Тісдалл – оглядач міжнародних подій у газеті The Guardian.
Дивіться також Переговори України та Росії будуть окремою темою на саміті G7 у Франції, – ЗМІ
Чого чекати від Путіна найближчим часом?
Росія зазнає величезних втрат на фронті, але при цьому не здатна просуватися далі. Україна чи не щодня завдає болючих ударів по нафтових об'єктах агресора, від чого російська економіка ще більше слабшає. Західні експерти прогнозують припинення вогню найближчим часом.
Втім, автор вважає, що оптимізм Києва та його союзників є передчасним. Адже Володимир Путін може не усвідомлювати того, що програє. Він досі вважає Росію наддержавою.
Російський лідер не користується смартфоном чи інтернетом, а покладається на своє оточення – чиновників, генералів, спецслужби та державні медіа, які говорять йому те, що він хоче чути. Отже, відірваний від реальності, Путін може вірити у свою перемогу і продовжувати війну.
Навіть, якщо "інформаційна бульбашка" навколо Путіна раптом лусне, чекати на щось хороше не варте. Коли диктатор усвідомить, що наближається серйозна стратегічна та особиста поразка, останнє, чого він забажає – так це миру.
На думку Тісдалла, більш імовірною реакцією Путіна стане розширення війни за межі України. Країни НАТО будуть втягнуті у пряме протистояння з Росією. Частково це вже відбувається.
У відповідь на невдачі в Україні Москва посилює тиск на союзників Києва через кібератаки та приховані кампанії з дезінформації. Росія систематично атакує критичну інфраструктуру, втручається у демократичні процеси, порушує ланцюги постачання та намагається підірвати довіру суспільства. Безпілотники та бойові літаки Росії все частіше порушують повітряний простір НАТО.
Аналітичний центр Centre for Democracy & Resilience прогнозує подальше посилення гібридної війни Росії в Європі. Одне з головних завдань Кремля – посіяти страх і хаос, щоб послабити єдність Заходу. На думку аналітиків, європейські країни рано чи пізно будуть змушені визнати, що перебувають під колективною атакою, і відповісти Росії жорсткіше. На тлі найбільшого переозброєння Європи з 1930-х років це може наблизити прямий військовий конфлікт між Заходом і Росією.
Чим сильнішою буде відповідь Заходу, тим радикальнішою може стати реакція Путіна. Автор вважає, що не можна повністю відкидати сценарій застосування Росією ядерної зброї.
Тісдалл припускає, що Путін може спробувати заморозити конфлікт, щоб перегрупуватися та переозброїтися, або погодитися на припинення вогню без реального наміру укладати тривалий мир.
У цьому, на думку автора, криється небезпека для України. Тиск суспільства щодо повернення військових і проведення нових виборів може послабити єдність країни. А якщо загроза з боку Росії здаватиметься меншою, європейські країни можуть скоротити військову допомогу. Припинення вогню без чітких гарантій безпеки може зробити Україну ще вразливішою до нової агресії.


