Тавро вбивць та мародерів

Після ювілею можна було розпочинати трансфер, два роки його втілювати і за бажанням йти правити з аквадискотеки в геленджику. Що маємо де-факто (якщо відмотати "досягнення" у зворотному порядку).

Про головне окупанти примудрилися створити на Донбасі новий вид українських націоналістів

1. Розвал декоративного військового блоку (ОДКБ). Повна імпотенція росії й натомість подій Вірменія – Азербайджан, Киргизія – Таджикистан.

2. Перетворення російської армії та російських військових як групи на посміховисько. росвійськові після Іловайська мали стійке тавро істот без натяку на якусь честь. Низка військових злочинів у 2022 році (вбивства, насильство, тортури, грабежі мирного населення, масове вбивство полонених, просто дичина на рівні поведінки, свідомі масові вбивства цивільних ракетними обстрілами та авіаударами, навмисні атаки на цивільну інфраструктуру з метою викликати гуманітарну кризу тощо) остаточно зміцнили реноме росармії як збіговиська злочинців. Відкритий набір зеків на війну – це вишенька на торті.

Якщо в росармії ще вціліли організми з якоюсь професійною гордістю, вони повинні здригнутися: офіційна формалізація збройних сил рф як збіговиська кримінальників у зеленому одязі тепер, можна вважати, відбулася. Я не знаю – це чекістська сутність та підсвідома ненависть до армії зіграли або так вийшло, але результат очевидний.

Картковий будиночок замість імперії

3. Перекреслення досягнень щодо централізації влади. путін понад 20 років демонтував усі опори, на яких могли виникнути альтернативні москві віяння у суб'єктах федерації. Закінчується це тим, що:

а) спочатку москва офіційно доручає губернаторам формувати "добровольчі" територіальні батальйони, розписавшись у нездатності укомплектувати армію;

б) найбільш одіозний барбос режиму відкрито закликає регіони до "самомобілізації".

Радимо Українці виграють війну, коли засвоять одне важливе правило

Якщо раніше тримати власну армію було дозволено тільки кадирову, то тепер сам кадиров відкрито говорить регіональним бонзам – роби, як я. Боязка критика кадирова з боку патріотичних гебешних рупорів (типу гіркіна) лише підкреслює, в якому шоці перебувають "централізатори".

Важливе Мало життя, України й багато смерті: як "русскій мір" пройшовся по Харківщині

"Самоспалення" путіна

4. Істеричні обстріли спочатку Харкова, а згодом Кривого Рогу – настільки опукла демонстрація особистої убогості, що словами не передати. Це аналог "ефекту Барбари Стрейзанд". бункерний вождь хоче відволікти від своєї ганьби, але лише створює резонансніші приводи, щоб усі ще раз згадали про його ганьбу та візуалізували контраст із Президентом України. Тобто як лідер він втрачає залишки лоску, стає дріб'язковим. Він уже не зловісний, він – в агонії.

Сьогоднішня поведінка глави Киргизії, а також тональність імператора Сі демонструють – це дискваліфікація путіна. Китай, Іран та Туреччина – це серйозно. А росія – це десь на рівні Киргизії. Весь росімперський істеблішмент, усі ці вставачі з колін мають бути шоковані такою феєричною деградацією.

5. Коментарі щодо "демілітаризації" України, стримування НАТО, енергетичного тиску на Європу вважаю зайвими – тут усе ясно.

Загалом через 15 років після Мюнхенської промови, напередодні свого ювілею путін спалив усі основні здобутки. Й індивідуальні, й інституційні. кремлівський двір має зараз бігти дуже швидко, щоб забезпечити собі хоч якесь місце під сонцем. Тому що все виглядає так, наче вождь втрачає контроль.

Актуальне – путін панічно почав залучати до війни в Україні ув'язнених: дивіться відео