Як відбувався розгляд проєкту постанови про скасування законопроекту про банки
Під час засідання Верховна Рада розглянула дві постанови про скасування результатів голосування за законопроєкт. Їх подали нардепи від "Слуги народу" Антон Поляков і Максим Бужанський. Документи отримали номери 2751-д-П та 2571-д-П1
Зверніть увагу Оскарження "антиколомойського" закону в суді не вплине на транш МВФ, – Слуга народу
Однак парламентарі не підтримали їхні ініціативи. За проголосували лише 74 і 78 нардепів. А це недостатня кількість голосів. Необхідно було 226.
Отже, тепер голова парламенту Дмитро Разумков має змогу підписати законопроєкт та передати його на підпис президентові України.
Перед голосуванням:
- Поляков просив колег підтримати його постанову,
- Дубінський наголошував, що всі порушення нібито зафіксовано, тож процес треба повернути у законне русло.
За словами останнього, незалежно від того, як проголосують за їхні з Поляковим постанови, спікер парламенту Дмитро Разумков не має права підписувати документ.
Голова комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Сергій Кальченко, зі свого боку, наголосив, що під час самого голосування за "антиколомойський" закон 13 травня ні Дубінський, ні Поляков не подавали скарг до спікера щодо порушень, а також не висловлювались проти голосування.
Що відомо про блокування "антиколомойського закону"
Народні депутати Антон Поляков та Олександр Дубінський ("Слуга народу") зареєстрували проєкти постанов про скасування голосування за "антиколомойський" законопроєкт про банки.
Тому спікер Дмитро Разумков, а також президент Володимир Зеленський не могли підписати законопроєкт без розгляду та скасування парламентом цієї постанови.
Зауважимо, що саме Антон Поляков був серед депутатів, які завалили парламент тисячами правок, аби заблокувати "антиколомойський закон".
Постанова Антона Полякова / Фото з телеграм-каналу нардепа
Коротко про ухвалення "антиколомойського закону"
- 13 травня Верховна Рада підтримала в цілому так званий "антиколомойський" законопроєкт. За проголосували 270 народних обранців.
- Повна назва документу – "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності". Він отримав номер 2571-д.
- У першому читанні законопроєкт схвалили ще 16 квітня. Після цього нардепи, яких пов'язують з Коломойським, подали понад 16 тисяч правок. Це більше, аніж слів в самому проєкті закону. З цих 16 тисяч правок комітет врахував лише 300 технічних. Водночас, зміст законопроєкту не змінився.
- На розгляд правок знадобилося 4 дні. Для скорочення процедури розгляду Рада змінила свій регламент. Це згодом дозволило скоротити кількість правок до 200.
- Колишній співвласник націоналізованого "Приватбанку" олігарх Ігор Коломойський переконує, що не має жодного стосунку до внесення більш ніж 16 тисяч поправок до закону, який унеможливить повернення йому цього банку.
Радимо ознайомитися Війна з Коломойським ще не закінчилася: історичний закон можуть переграти в Конституційному суді
"Антиколомойський законопроєкт": у чому його суть
- Законопроєкт забороняє арешт майна і грошей банку, який визнано неплатоспроможним або щодо якого схвалено рішення про відкликання банківської ліцензії чи ліквідацію банку. Цей пункт не стосується випадків ліквідації банку за рішенням його власників.
- Ключовим пунктом "антиколомойського" законопроєкту є те, що колишні власники чи власники банків, права яких були порушені незаконними рішеннями органів державної влади, зможуть отримати компенсацію лише грошима.
- Тобто законопроєкт фактично виключає можливість повернення націоналізованого банку його колишньому власнику навіть у тому випадку, якщо буде доведено протиправність націоналізації. Втім гроші ексвласнику таки будуть компенсовані, якщо порушення буде доведено.