Саме тут чимало воїнів знову вчаться ходити, долають біль, позбуваються безсоння та страху. Про силу духу наших захисників і людей, які допомагають їм повернутися до життя – розповість 24 Канал у межах програми "Кордон.UA".
Дивіться також Прикордонники розповіли, що зараз відбувається на межі з невизнаним Придністров'ям
Лікування воїна – це не тільки поставити правильний діагноз
Більшість воїнів потрапляють у шпиталь після складних бойових травм. Полегшити біль їм допомагає апаратна фізіотерапія. Магніти, вакуум-масажі, лазерні та ударно-хвильові апарати – усе це надважливий етап реабілітації. Вони допомагають покращити чутливість, пом'ягшують рубці.
Фізична терапія досить складний етап відновлення після важких травм. Аби фізичні вправи були менш болючі, апаратні процедури вкрай необхідні.
Вони готують пацієнта до роботи з фізіотерапевтом. Для того, що відновився пацієнт працює велика команда. Як на мене, щоб краще розробились усі кінцівки, ми маємо добре підготувати пацієнта. Для цього у нас працює масажист, щоб привезти в тонус м’яз, який надалі йде на розробку,
– пояснила лікар ФРМ Олеся Ковальчук.
Вона додала, що у лікарні працюють медсестри в бальнеологічних відділеннях, де люди приходять, щоб теж розслабляти м’яз. Це своєрідна підготовка до подальшої розробки з фізичним терапевтом. Працюють психологи, які борються з больовим синдромом, з безсонням.
Медики кажуть: сьогодні лікувати – означає не тільки правильно поставити діагноз, а й відчути пацієнта, зрозуміти його емоційний стан та підтримати у найважчий момент. Саме тому у роботі лікаря професійність і людяність — нероздільні.
"Бути спеціалістом тільки лівого вуха чи ока – неможливо. Тому коли до нас звертаються не тільки військові, а й цивільні люди, ми зобов’язані бути психологами: бачити їхній настрій, в якому вони стані, яка причина їхньої хвороби, що привело їх до нас. Коли ми проводимо огляди, цей фактор дуже важливий", – наголосив начальник фізіотерапевтичного відділення Ігор Брусніцин.
Міг пройти лише 10 метрів: про реабілітацію прикордонника Миколи
Лікар-невропатолог Манасов Максуд пояснює, що чим легше травма фізична, тим більша травма психологічна. Коли у людини серйозна фізична травма, то вона налаштована тільки на це й не думає про щось інше. А коли воїн постійно думками повертається у момент зазнання поранення, навіть якщо воно нескладне – це погіршує психологічний стан
Турботу лікарів відчув на собі і прикордонник Микола. Вже понад пів року військовий оговтується після поранення. Внаслідок мінно-вибухової травми у боях за Херсонщину чоловік втратив ногу.
Евак всю ніч не міг під’їхати… Побратими мене несли на собі під ворожими дронами, РЕБом, який гріється і його потрібно було вимикати. Це було всю ніч.. Машина під’їхала о 5:30 ранку, а поранення було о 20:30. Херсонщина – це польові дороги, посадки, зруйновані села, ніч, – це було дуже важко. Через нічні камери на дронах ми пересувалися лише по зв’язку, за наказом,
– пригадав поранений воїн.
Після багатьох операцій нарешті розпочався його шлях реабілітації. Спочатку навіть кілька метрів давалися Миколі через сильний біль і втому. Сьогодні ж те, що раніше здавалося неможливим, тепер – частина нового життя.
Коли я потрапив сюди, то майже не ходив на милицях, тому що було тяжко. Зараз я звикаю до протеза. Раніше було тяжко ходити територією, а тепер я пересуваюсь без питань. Я проходив метрів 10 і зупинявся, а зараз це не проблема для мене,
– підкреслив Микола Коваль.
Окупація рідного Херсону стала для нього часом неповернення. Після пережитого, боєць вирішив доєднатися до лав прикордонників. Залишатися осторонь більше не міг. Бо, каже, вдома кожні руки сьогодні мають значення.
"Я в Херсоні перебував під час окупації, і після того як його звільнили, я зрозумів, що більше я в окупацію не піду ніколи. А для мене був найлегший спосіб – піти обороняти свою землю. Це було моє бажання, служити саме вдома, тому що вдома роботи дуже багато", – наголосив прикордонник.
Досвід українських лікарів уже переймають за кордоном
Сьогодні реабілітація в Україні – це сучасні підходи та нові методи відновлення військових. Лікування після бойових травм, яке зараз впроваджують українські медики стає корисним досвідом і для іноземних колег.
"Міжнародна спільнота більше працює з пацієнтами, які зазнали побутових травм чи нещасних випадків. Це ДТП чи падіння… Але досвід, який є у нас – лікування та реабілітації військових – для них теж дуже важливий. Тому що ті підходи, методики, які ми створюємо, питання, які обговорюємо, – вони можуть бачити тільки завдяки нам", – підкреслив начальник фізіотерапевтичного відділення Ігор Брусніцин.
Медики розповіли про реабілітацію поранених: дивіться відео
Тому плідна співпраця через проєкти, які відбуваються по Україні, а також через державні програми, дають змогу спілкуватися та розробляти новітні підходи в реабілітації.
У стінах цього медзакладу немає випадкових людей і байдужих рішень. Кожен пацієнт — це військовий, який заплатив високу ціну. І тому кожен день для медиків — це не просто робота, а постійна боротьба за відновлення, де важливі і точність, і терпіння, і людське тепло. Тут повертають не лише здоров’я – тут повертають здатність жити далі.
Перше: я давав клятву Гіппократа, а по-друге, я приніс присягу. І там, і там є такі рядки, де говориться про те, що я буду допомагати людям. Військовий стан чи мирне небо над головою, але завдання медиків, – це допомогти людині з її проблемою, з її хворобою,
– підсумував Ігор Брусніцин.
Зауважимо, правильна реабілітація є важливою запорукою для повернення воїна до нормального життя. У медичних установах, як правило, дбають не лише про фізичне відновлення, але й про психологічне, організовують різні творчі гуртки, на яких можуть вправлятися ветерани. Наприклад, в одному зі шпиталів діють гуртки з в'язання, малювання. Це допомагає пораненим бійцям розробляти кінцівки, відновлюватися.