Що про права квартирантів каже закон?
Як йдеться у статті 47 Конституції України, нікого не можуть примусово вигнати із помешкання, якщо цього не передбачає закон або рішення суду. Тобто самовільна заміна замків чи винесення речей орендаря без судового рішення є незаконними.
Читайте також Зеленський підписав закон про житлову реформу: що зміниться для українців
Коли договір можуть розірвати?
Найменше захищені ті, хто орендує квартиру без письмової угоди. У випадку конфлікту орендарю складно довести право користування житлом, а власник може заявити, що в приміщенні перебувають сторонні люди без законних підстав.
Окрема підстава для розірвання – заборгованість. Відповідно до статті 825 Цивільного кодексу України, орендодавець має право вимагати припинення договору, якщо орендну плату не вносять понад 6 місяців у разі довгострокової оренди або більш як двічі поспіль – при короткостроковій. Тобто після другого системного прострочення власник може звернутися до суду.
Найпоширеніші причини виселення з квартири:
- орендар регулярно не сплачує орендну плату;
- використовує житло не за призначенням (наприклад, під офіс чи склад);
- завдає шкоди майну;
- створює небезпеку або суттєві незручності для сусідів.
Якщо у квартирі регулярно проводять гучні вечірки або ведуть комерційну діяльність, це розцінюється як порушення умов користування. Закон також дозволяє розірвати договір у випадку руйнування чи псування житла або його нецільового використання.
У 2026 році суди дедалі частіше беруть до уваги акти ОСББ, фото- та відеофіксацію порушень як належні докази.
Як мінімізувати ризики?
Аби уникнути раптових конфліктів і судових спорів, орендарю слід:
- укладати письмовий договір із чітко прописаними умовами;
- зберігати квитанції або інші підтвердження оплат;
- дотримуватися правил користування житлом і умов договору.
Юридична формалізація відносин – це захист як для власника, так і для квартиранта. Без договору обидві сторони залишаються без реальних гарантій.
Як хочуть реформувати ринок оренди житла в Україні?
У Верховній Раді готують законопроєкт, який має врегулювати ринок оренди житла та діяльність рієлторів і вивести його з тіні. Документ передбачає зниження податкового навантаження для власників і запровадження чітких правил роботи. За здавання житла без реєстрації договору та сплати податків можуть запровадити значні штрафи.
Також обговорюється можливість зменшення ставки податку до 5– 7% або податкових пільг для тих, хто здає житло ВПО. Водночас частина власників може піти з ринку через нові вимоги, що потенційно вплине на вартість оренди. Загалом ініціатива спрямована на підвищення прозорості та безпеки для всіх учасників ринку.