Крик душі військових
До повномасштабного вторгнення "Азов" був практично єдиним підрозділом, який працював з медійністю. Ці рекламні кампанії були унікальні на українському медіапросторі, вони привертали увагу. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
Читайте також Не раніше літа: за якої умови росіяни зможуть прорватися на Сумщині
Та зараз, коли мілітарі тематика усюди – у рекламі магазинів, політичній рекламі й так далі, – то у рекрутингу вона перестала працювати. Людина у військовій формі зі зброєю у руках на борді не привертає увагу. Суспільство настільки перенасичене мілітарною тематикою, що вже просто не звертає на неї увагу.
Як би це не було сумно, але з'явилася банерна сліпота – людина йде вулицею і не помічає рекрутингових кампаній в класичному розумінні. Які б красиві фотографії ми не зробили, чи які б слогани не придумали, вони не викличуть стільки емоцій, як раніше.
Бойовий девіз нашого підрозділу – "Без бою немає слави". Він сакральний для військових, але на вулицях Києва його не помітять. Зараз так багато пафосних слоганів, що простір перенасичений. Рівень пафосу вже дійшов до максимального. Саме тому ми вирішили відійти від візуально звичних проявів рекрутингової кампанії.
Зараз суспільство критикує рекламу підрозділів: комусь реклама скучна, когось ображає, комусь набридла. Насправді це обурює, адже ти в цей момент думаєш, як привернути до себе увагу і донести до людей думку, що вони просто потрібні тут, потрібні у війську. Ми не рекламне агентство, не креативна команда. Ми не хочемо вигадувати рекламу, не хочемо нею займатися, ми хочемо перемогти.
Тоді з'явилася думка про те, щоб створити агресивніший слоган, який би звучав у контексті – "Що взагалі треба зробити, щоб ви пішли в армію?". Це просто крик душі військових.
Схожа історія була з донатами. В один момент ніхто вже не знав, що ще придумати, аби закрити збори.
Ми зараз ходимо по лезу ножа і можемо втратити державність. Та багато людей вдають, що не розуміють цього. Вони просто чекають, коли буде перемир'я. Відкрийте нарешті очі! У нас повномасштабна війна, ситуація дуже серйозна. Люди, які воюють роками, вже втомилися, їм потрібна заміна. Що потрібно зробити, щоб ви просто прийшли в армію?
Як "Азов" намагається залучити нових людей
Ми не хотіли посилювати розрив між військовими та цивільними, а тому вирішили зм'якшити свій слоган. Ми намагались кількома реченнями передати думку, що які б слогани ми не придумали, які б фото не поставили, все одно це не змусить вас піти в армію.
Вас змусить піти в армію тільки внутрішнє відчуття, що ви тут потрібні. Нам потрібні ваші дії. Ми не хочемо робити рекламу, ми хочемо перемогти у війні. Тому зберіться вже нарешті та прийдіть в армію сьогодні.
Ця кампанія спрацювала дуже добре. Хоча варто зауважити, що рекрутинг залежить не лише від кампанії, а й від настроїв у суспільстві. Влітку вийшов закон про мобілізацію і було набагато більше людей, які хотіли потрапити в "Азов". Осінню заявок прийшло менше.
Медіапростір в Україні зараз не сприяє тому, щоб люди йшли в армію. Бригадам самотужки доводиться розповсюджувати рекламу по всіх майданчиках. Ми так і зробили – використали соцмережі, борди, ЗМІ. Це спрацювало.
До речі, у нас був дуже хороший результат від співпраці з цивільними сервісами з пошуку роботи, де ми запускали рекрутинг. Цей досвід навіть перейняло Міноборони та розповсюдило його вже на всю армію.
Також ми просили компанії, аби вони пропонували своїм працівникам, які хочуть мобілізуватися, конкретні посади у війську, які відповідають їхній цивільній професії. Це було б ефективно і для бригади, і для людини, адже вона б займалася тим, що найкраще вміє. Однак ця ідея не спрацювала, ми не отримали жодної відповіді.
Дуже цінно, коли ЗМІ погоджуються на співпрацю, розповідають історії наших бійців, нагадують про рекрутинг. Чим більше війни буде в інформаційному просторі, тим більше люди будуть про це пам'ятати. Потрібно, щоб держава нарешті створила медіастратегію і зібрала це все до купи. Окремі бригади й окремі журналісти роблять багато хорошого, але це нічим не об'єднано.