У такий спосіб антивакцинатори протестували проти карантинних обмежень, які влада запровадила через епідемію смертельного коронавірусу в Україні. Вони були невдоволені, зокрема, вакцинацією, яку називали примусовою, а також вимагали дотримання своїх конституційних прав.

До теми За підтримки Савченко: центр Києва перекрили антивакцинатори

Зокрема, хотіли права на вільне пересування. Це особливо було дивним, зважаючи, що вони водночас в інших містян це право самі ж і відбирали, коли перекривали рух транспорту.

Антивакцинатори мали право на протест

Перш ніж давати оцінку таким їхнім діям і називати справжніх організаторів дійства, я спочатку хочу розповісти про одну дуже важливу річ. Я є щирим прихильником права українців на вуличний протест. Узагалі вважаю це наріжним каменем нашого суспільства.

Я вважаю неодмінним правом кожного українця влаштувати протест чи мітинг, вийти на вулицю з вимогами до влади та стояти під Радою чи Банковою зі своїм обуренням.

Саме це право і перетворило нас із вами свого часу на націю. Цим правом ми, до речі, відрізняємося від росіян чи білорусів.

Я ані на хвилину не маю жодних сумнівів, що антивакцинатори дійсно мали право вийти на вулицю. Вони справді мали право влаштувати протест із перекриттям доріг.

Повний випуск "Pro новини": дивіться відео

У цьому плані вони нічим не відрізняються від решти українців, кожен із яких має право чинити подібне у разі якщо обурений. Якщо має до влади претензії й хоче висловити їх уголос. То ж зафіксуймо. Антивакси мали право на протест.

Протест є злочином через загрозу зараження

Конкретний вуличний протест антивакцинаторів конфліктує зі здоровим глуздом. Ми маємо епідемію смертельного вірусу, про який знаємо, що він поширюється від людини до людини, а також те, що він дуже заразний.

Вони одне одному становлять загрозу та заражають. Кожен 50 із того кількатисячного натовпу гарантовано незабаром помре. Таке влаштовувати не те, що не варто було б, а взагалі не можна.

Це перечить здоровому глузду. Свідоме наражання людей на небезпеку, а отже, фактично злочин.

Тут уже мовиться навіть не про дотримання прав людей, а про те, що їх треба рятувати від впливу організаторів подібних акцій. Вони здатні настільки задурити людям голови, що вони ладні чинити легковажності й ризикувати власними життями.


Київський протест антивакцинаторів / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Не вакцинуватись – не митись: аналогія

Навіть якщо повернутися до теми прав, то наведу аналогію. Припустимо, я поважаю право людини чинити зі своїм життя все що завгодно. До прикладу, не митися і не прати свій одяг. Ну от вірить людина, що мило змиває з її шкіри природний захист, а тому не хоче ним користуватися. Ну і грець із нею. Хай собі в те вірить.

Ну і вірить людина, що прати одяг – це марнотратство ресурсів, а ще й порошок той планету фосфатами забруднює. Грець із нею. Її право. Хай собі ходить немитою і в брудному одязі.

Варто прочитати Шабаш міських божевільних, – Фурса про мітинг антивакцинаторів під Верховною Радою

Проте ж коли така людина, наприклад, захоче вмоститися поруч зі мною в транспорті, то тоді, пробачте, я забуду, що поважаю її право не митися. Я зроблю все можливе, щоб обмежити такій людині право на вільне пересування поруч зі мною. З антиваксами так само.

Вони мають право вірити у все що завгодно. Можуть чинити зі своїм життям все що завгодно. Проте не тоді, коли їхні дії вчиняють незручності іншим.

Дії антивакцинаторів наражають на небезпеку інших людей. У конкретному випадку мовиться про їхні дії та бажання зібратися натовпом під час епідемії.


Протестна акція антивакцинаторів у Києві / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Протестувальників обманули "казками"

У нас помирають кожного дня по 700 людей. Зібратися разом, не маючи при цьому жодного захисту, наражають на небезпеку заразитися, а потім померти. Вони ж невакциновані, а за статистикою саме такі нині й помирають у реанімаціях. У цьому разі я вже не проти, щоб їхній протест був забороненим.

Я поважаю священне право українців влаштовувати протести. Мені банально шкода моїх співгромадян, яким задурили мізки, обманули казками про небезпеку вакцини.

Вони повірили в це і в розпал епідемії взялися робити усе можливе, щоб якомога швидше заразитися і перехворіти важче коронавірусом.

Важливо Через протести антивакцинаторів: до охорони центру Києва залучили Нацгвардію

Антивакцинатори не чують аргументи як діти

Якщо вони в цьому наче малі діти, які тягнуть пальці до розетки, то хіба ми дозволимо це робити дитині? Хіба ми дозволимо їй отримати удар струмом через нерозуміння небезпеки? Певен, що ні.

Ми врятуємо дитину силою. Навіть якщо вона розплачеться, ми це зробимо, а не візьмемося розмірковувати, що дитина, мовляв, сама винна. Нібито це її вибір і це буде їй наука на майбутнє.

З антивакцинаторами все так само. Вони, на жаль, малі діти, але при цьому дуже агресивні, які не чують аргументів. Їх не можна ні в чому переконати. Я так бачу, що їм можна хіба що силою заборонити піддавати себе небезпеці.


Протестувальниця з табличкою / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Як протидіяти Україні у "війні" з вакцинацією

Не поспішайте мене зараз обвинувачувати, що я тут зараз борюсь за поліцейську державу чи за диктатуру. У жодному разі. Я вважаю неприпустимим застосування проти мітингувальників сили.

Не може бути жодного силового розгону та заборони на повторення в майбутньому акції протесту. Ми тоді перетворимося на ту таки Росію чи Білорусь, що категорично неприпустимим.

Читайте більше Через протест антивакцинаторів у київських заторах застрягли швидкі та лікарі

Я це розумію, але розумію і неприпустимість сидіння склавши руки. Де знайти баланс між правом українців (навіть антивакцинаторів) на вуличні протести й необхідністю все ж таки вберегти їх від зараження, не давши розносити їм той коронавірус? Де і як знайти цей баланс? Я не маю на те відповіді.

Думаю, не має відповіді й наша влада. Вона розуміє всі небезпеки для людей та безглуздість вимог антивакцинаторів.

Розуміючи все це, влада, все одно не чинить їм жодних перепон у протестній вакханалії. Я волію називати це саме вакханалією, щоб окреслити своє ставлення до дійства.

Також варто відокремити мітинг від усіх дійсно знакових і важливих для України вуличних протестів, що переростали, зокрема, і в революції. Роблю висновок, що влада не знає що із цим робити, тому нічого і не робить.