Армія Росії розбита, але це її не зупиняє, – NYT

Однак російська перемога не настала. Натомість російська армія зазнала надзвичайно великих втрат: посадові особи у США оцінюють російські втрати у понад 100 тисяч осіб.

Дивіться також Час не на боці України: війну в Україні слід закінчити якнайшвидше, – The Washington Post

Російська армія на тлі втрат переходить до довготривалої війни

Армія Росії втратила тисячі одиниць бронетехніки і кілька ескадрилій винищувачів і вертольотів, витративши значну частину своєї точної ударної зброї та артилерійських снарядів.

"Будь-яка витонченість чи оперативне мистецтво у доктрині поступилися місцем грубій силі і повторюваним атакам. В армії Росії важко впізнати ту, якою вона була рік тому. Але це не зупиняє її", – пише у статті для New York Times старший політичний дослідник аналітичного центру RAND Corporation Дара Массікот, яка в минулому обіймала посаду аналітика з питань російських військових можливостей в Департаменті оборони США.

Російська армія зазнала величезних втрат і переходить до довготривалої війни, незважаючи на недостатнє забезпечення і потребу у більш тривалому тренуванні.

У вересні минулого року Росія здійснила мобілізацію 300 тисяч осіб для поповнення свого особового складу. Для заміни втраченої техніки використовуються старі зразки зі стратегічних резервів.

Кремль також збільшив оборонні бюджети та наказав прискорити виробництво оборонної техніки. Російська армія зазнає поразки, але Росія не збирається зупинятись і планує продовжити війну.

Що означає зміна Суровікіна на Герасимова

Массікот пише, що небезпека такої рішучості очевидна. Російські сили на сході України продовжують наступ, який, можливо, триватиме до початку літа. Вони вже зайняли певні території, але українська воля до боротьби і західна підтримка мінімізували їхні успіхи.

Російська стратегія включає ракетні удари по українській критичній інфраструктурі, але це також ускладнює їхній контрнаступ. Кремль усунув генерала Сєргєя Суровікіна, який керував переходом до оборони, і призначив генерала Валєрія Гєрасімова, який віддає перевагу наступальному підходу.

Зробивши такий крок, Кремль, очевидно, вирішив, що наступальний підхід більш бажаний, ніж оборонний. Навіть якщо сили хиткі, а запаси техніки виснажені.

І це проблема: російські сили зараз погано забезпечені для наступу і їм потрібен час для підготовки. Але генерал Гєрасімов так не вважає. За лічені тижні після його призначення він наказав почати локальні атаки в Донецькій і Луганській областях, щоб взяти їх під повну російську окупацію і зв’язати українські сили в на інших ділянках,
– пише експерт RAND.

Російська армія застосовує жорстоку тактику, яка полягає в проведенні повторюваних механізованих атак на деяких напрямках та наступах "людськими хвилями" на інших.

Іншими словами, піхота російської армії використовується з метою спровокувати вогонь з боку українських сил під час оборони, що дає змогу розкрити українські позиції, по яких потім проводиться обстріл російською артилерією.

Ця тактика призвела до великої кількості загиблих серед російських військових, що є найвищим показником від початку вторгнення. Нещодавно, деякі мобілізовані російські солдати, які усвідомлюють своє використання як "гарматного м'яса", почали відкрито звертатися до чиновників, щоб попросити помилування.

Російська тактика принесла мінімальні успіхи

Незважаючи на її простоту, російська тактика вже принесла певні результати. Деякі українські позиції, наприклад, у Бахмуті, піддаються серйозному тиску, який з кожним днем зростає.

Російські сили також активно атакують Кремінну в Луганській області, де, за словами українських чиновників, ситуація залишається напруженою. На південному фронті Росія зосереджується на будівництві оборонних рубежів, особливо в Запорізькій області, турбуючись про можливий український контрнаступ. Російська військова авіація продовжує здійснювати ракетні удари, що дедалі більше виснажує українську ППО.

У Росії все ще є жива сила, яка може бути мобілізована вже цього року. Але результати такого підходу будуть обмеженими, оскільки техніка в різному ступені зношеності. Крім того, нових солдатів доведеться навчати кілька місяців, що займе багато часу і зусиль.

Без мобілізації ще більшої кількості чоловіків і виведення з резерву техніки для цілих батальйонів провести нову атаку на північному сході України, наприклад, в Харківській області, буде дуже важко. Нова атака на Київ здається зараз за межами російських можливостей,
– пише Массікот.

Хоча можливості російської армії зменшилися, командування продовжує посилати військових на передову, незалежно від їх готовності. Наступ, що триває зараз, призвів до значної кількості втрат, але російське керівництво продовжує діяти толерантно до цього.

Проте, після закінчення поточного етапу наступу, Росії може стати очевидним, що військовим не вистачає підготовки командирів, сержантів, молодших офіцерів, логістиків та інших спеціалістів, які стали першими жертвами війни.

"Трансмісія двигуна російської армії зламана. Витискання педалі газу за допомогою ледве тренованих чоловіків і старих танків не дасть можливості перемкнутися на вищу передачу", – пояснює експерт.

Та Путін не демонструє жодних ознак готовності відмовитися від війни. Він, здається, готовий принести в жертву життя російських чоловіків і занапастити російське майбутнє, щоб добитися хоча б чогось. Для України, якій потрібна невідкладна і вагома підтримка, це смертельна впертість.