Росія і Китай готують пастку для України

Активні перемовини довкола Китаю

Такі запевнення у подальших економічних зв'язках з Росією прозвучали на тлі попереджень американської міністерки Джанет Єллен. Вона днями була у Пекіні й наголосила, що подальший розвиток китайсько-російських економічних взаємин, який дозволить Москві продовжити мілітаризацію власної економіки, призведе до обмежень у китайсько-американській торгівлі. 

Читайте також Найбільша геополітична помилка століття

Про занепокоєння ймовірними російсько-китайськими воєнними контрактами говорив держсекретар США Ентоні Блінкен. Однак у Пекіні якщо не проігнорували цих попереджень з Вашингтону, то принаймні продемонстрували, що готові до подальшого інтенсивного співробітництва з Москвою.

До речі, ці візити – і Єллен, і Лаврова – є лише частиною серйозних міжнародних зусиль, які зараз відбуваються навколо взаємин Росії й Китаю і навколо позиції Китаю у російсько-українській війні. Незабаром Пекін має відвідати федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц. На початку травня Сі Цзіньпін відвідає Париж, а згодом до Пекіну прибуде Владімір Путін. Саме цей візит і готує Лавров під час перебування у столиці Китаю. 

Усі ці перемовини відбуваються якраз напередодні саміту у Швейцарії, на якому очільники держав мають обговорювати українську формулу миру. І для України, і для Заходу це важливий момент для того, щоб продемонструвати Росії спільну позицію щодо можливого закінчення війни в Україні.

Тут треба подивитися, якою є позиція Китаю. Київ та Вашингтон зацікавлені у тому, щоб Китай був присутній на саміті на високому рівні. Водночас сам Китай, за повідомленнями джерел, постійно говорить про те, що на цій зустрічі має бути російська делегація, яку очолить Лавров. При чому Лавров напередодні візиту у Пекін сказав, що вважає правильним китайський "мирний план" врегулювання ситуації.

Що задумали Китай та Росія

Ми знаємо, що як такого китайського "мирного плану" не існує. Однак ті пропозиції, які висунув Китай, мають на увазі припинення вогню на тій лінії, на якій будуть війська на момент досягнення домовленостей. Також Китай має на увазі необхідність відмови від санкційної політики, як інструменту тиску на країну, яка здійснює агресію.

Зауважте Конгрес США повернувся з канікул: що з допомогою Україні?

З погляду Пекіну будь-які санкції можуть запроваджуватися тільки після того, як їх схвалить Рада безпеки ООН, в якій Росія та Китай мають право вето. Тут можна сказати, що Москва і Пекін застраховані від будь-яких санкцій.

Для чого Лавров схвалює китайський план, а Пекін пропонує запросити Росію на перемовини у Женеві? Усе просто – щоб формулі миру Володимира Зеленського була альтернатива, і щоб цю альтернативу могли підтримати Росія, Китай та Глобальний Південь.

Тоді може виникнути ситуація, яка покаже, що під час саміту миру у Женеві більша частина учасників підтримає саме китайську, а не українську формулу. Тоді Україна матиме вигляд учасника саміту, який відмовляється від припинення вогню, на якому будуть наполягати більшість делегацій країн Глобального Півдня і з яким нібито буде погоджуватися російська делегація.

До речі, може скластися ситуація, що Росії на цьому форумі не буде, а дипломатична пастка, ретельно підготовлена Китаєм та союзниками Росії з БРІКС, спрацює в найбільш неприємний для Києва момент. Так всі зусилля України та західних союзників будуть майстерно нівельовані керівництвом Росії та Китаю. Саме цей план – як загнати Україну та Захід у дипломатичну пастку – зараз обговорюють міністри закордонних справ Росії та Китаю.

Захід прекрасно усвідомлює всю небезпеку такого розвитку подій. Він розуміє, що замість того, щоб примусити Китай відмовитися принаймні від військової співпраці з Росією, може пошитися в дурні на важливій міжнародній конференції. 

Олаф Шольц та Еммануель Макрон будуть намагатися пояснити Сі Цзіньпіну наскільки небезпечною є ситуація. у якій Росія у разі ухвалення китайського мирного плану, отримає карт-бланш на те, щоб силою змінювати кордони сусідніх держав. Однак Китай прекрасно усвідомлює, що якщо Росії вдасться довести таке своє право цивілізованому світу, то завтра він отримає такі ж можливості тиску і зможе вирішити чимало складних питань, які у нього виникли з сусідами.