Зараз Росія зазнає величезних втрат у війні, і Путіна лякає те, як Україна бореться за свободу. Про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк.

Важливо Данілов прокоментував доручення Путіна щодо "різдвяного перемир'я"

Пане Михайле, вітаю вас з Новим роком! У нас нічого не змінилося з минулого року, зокрема вороги у нас залишилися ті самі. Щоправда цей рік для нас – контрнаступальний і переможний.

Можете у цьому не сумніватися – 2023 буде роком великої перемоги.

Патріарх Кіріл – він же Владімір Гундяєв – раптом заговорив про перемир'я. Він запропонував оголосити перемир'я в Україні 6 – 7 січня. Щоправда, кого саме він закликає – незрозуміло. Я так розумію, що перемир'я потрібно для того, щоб передислокувати війська, підтягнути резерви чи довезти до передової боєприпаси.

Я не дуже розумію, чому ми його називаємо патріархом, адже російське православ'я сьогодні не має жодного авторитету у глобальному православ'ї. Це церква, яка виступає за війну та геноцид українців, причому робить це офіційно. РПЦ – це один з конструктивно важливих елементів російської пропаганди та "зомбіфікації" населення.

Слова Гундяєва стосовно перемир'я – це дуже практична річ, яка не має ніякого гуманістичного забарвлення. До речі, ми самі на початку війни пропонували перемир'я для того, аби проводити переговорний процес. Однак тоді Росія казала: "Ні – ні, ми вас будемо вбивати і водночас вести з вами переговори".

Михайло Подоляк

Радник глави Офісу Президента

А сьогодні росіяни шукають будь-яку можливість, аби зменшити інтенсивність бойових дій. Це потрібно Росії не лише для того, аби підтягнути резерви та проінструктувати своїх мобілізованих. Це набагато глибше питання – за рахунок зниження інтенсивності війни росіяни хочуть підвищити тональність примусу України до переговорного процесу.

Адже у Москві розуміють, що домовлятися напряму з Києвом не зможуть, оскільки ми чітко зафіксували свою позицію – звільнення усіх наших територій. Так, нам ще не вистачає певної номенклатури зброї, але ми вже ефективно знищуємо інфраструктуру ворога, насамперед у тилу.

Росія розуміє, що з нами немає про що розмовляти. Тому, знизивши інтенсивність бойових дій, росіяни хочуть вплинути на суспільну думку в європейських країнах. Москва хоче, аби на Заході повернулися до концепції переговорів. Мовляв, могли б заговорити про пошук конструктиву чи про те, що ми у чомусь можемо поступитися один одному.

У ширшому сенсі – ця війна не тільки питання територій, юридичних практик та міжнародного права. Ця війна остаточно поставить крапку на всіх елементах просування "русского міра", зокрема й за рахунок філіалів РПЦ в інших країнах.

Ми крок за кроком йдемо до того, що закінчується ера опосередкованого впливу Російської православної церкви на Україну. Це стосується культури, релігії, політики, а також інформаційно-ідеологічної складової. Ми не те, що заборонимо все російське, воно саме втече звідси і вважатиметься провінційним непотребом.

Дивіться повне інтерв'ю з Михайлом Подоляком: відео 24 каналу

Ми зустрічали Новий рік, рахуючи сигнали повітряної тривоги. Протягом 1 – 2 січня росіяни запустили по Україні 80 "Шахідів". Наші котики з протиповітряної оборони закрили над нами небо у той час, поки ми сиділи за столами і загадували бажання. Згадуючи той момент, ми думаємо про Різдво. Як думаєте, чи може Росія знову атакувати 7 січня?

Таке може бути, це ж Росія. Ми перебуваємо у стані війни, і наші свята – це "воєнні" свята. Україна демонструє, що попри все, ми це витримуємо. Дуже важливо психологічно доводити світу, який вже давно б здався, що Україна все витримає.

І саме у такі дні масовані атаки можливі. Адже це для росіян символ – завдати клопоту Україні, яку вони люто ненавидять.


Подоляк не виключає атаки на Різдво / Колаж 24 Каналу

Усе, що відбувалося у новорічні свята, лише збільшило емоційну підтримку України. Останніми днями наші партнери роблять заяви, які демонструють, що вони ще більше на боці України. Вони ще більше розуміють, що треба закривати небо, ще більше говорять про постачання зброї.

Це свідчить про те, що завдяки витримці, яку постійно демонструє Україна, ми виконуємо лідерську роль з точки зору того, що не треба боятися. Коли є війна такого типу, коли є Росія, треба дійти до кінця у ці дуже важкі часи.

Росіяни будуть цинічно атакувати нашу енергосистему певною кількістю "шахідів" або ж просто обстрілювати міста, зокрема Херсон та Харків, тому що там можна застосувати комплекси С-300 або ствольну артилерію.

А крилатих ракет у Росії недостатньо, про це зараз говорить наша розвідка. А їхнє виробництво – маленьке. З Іраном поки що контракту на балістику немає, зокрема й через те, що світ продовжує тиснути на Тегеран.

Давайте озвучимо 4 важливі та очевидні моменти:

  • Перше – Росія нас просто ненавидить. Тож, ми маємо перемогти, і тоді будемо існувати як обов'язковий елемент сучасної цивілізації, а Росія поступово буде займати те місце, яке має займати – як достатньо примітивна держава.
  • Друге – ми фізично не домовимось, хтось має капітулювати. Ми розуміємо, що для нас з вами і для цивілізованої частини світу капітулювати має тільки Росія, тому це суттєво покращить безпекові контури глобального світу як такого.
  • Третє – не буде більше домінування "русского міра", включно з релігійними елементами. Це буде десь там, в Тмуторокані вони будуть один в одного щось красти, обдурювати один одного. Але для глобальної експансії після цієї війни у Росії не буде ресурсу.
  • І четверте – ми зайняли це місце в історії і в сьогоденні, яке має зайняти держава такого типу, як Україна, яка готова заплатити, дійсно, величезну ціну за право бути вільними і за право мати своє розуміння історії, будь-яких політичних та ідеологічних процесів.

І ми повернули світу відчуття, що за своє треба боротись. Не треба падати на коліна, навіть, якщо тобі страшно. Європа певний час боялась Росії, і сьогодні ми відчуваємо віддзеркалення російського страху, який був напередодні війни. Ми це все ламаємо, і нам будуть дуже вдячні наші партнери.

Я бачила припущення, що ракета, яку було збито в ніч на 31 грудня чи 1 січня, була дуже схожа на іранську, і тоді були питання, що може, Іран вже почав поставляти ці ракети до Росії? Я так розумію, ні.

Ні, поки що такого немає. Всі ракети, які використовувались останніми хвилями на Україну, це "Х" – Х-101, Х-155. Також були Х–55, які є носіями ядерних боєголовок, але вони там ці ядерні боєголовки не використовували, це були калібри. І ще С-300, які використовуються для завдавання ударів по прикордонних містах, чи містах, які розташовані дуже близько до лінії фронту.

Військовий штаб Євросоюзу виступає з заявою, що 60% танків в Росії вже закінчились за період повномасштабного вторгнення. І вони говорять про цифри у 250 тисяч солдатів – я так розумію, і вбитими, і пораненими, – яких Росія втратила на війні. До 24 лютого, теоретично, ми вийдемо на цифру 150 тисяч вбитих росіян. І саме така їх кількість зібралась на наших кордонах перед 24 лютого.

Цифри під час війни, причому, такої великої інтенсивності війни – це дуже складна математика, і ми з вами точно не зможемо сказати – 110 чи 120 тисяч.

На мій погляд, цифра 250 тисяч – трошки занизька для того, що ми бачимо. З точки зору і мобілізації, яку Росія проводить постійно, починаючи з середини літа минулого року, і з точки зору угрупування, яке було на наших кордонах 24 лютого, і з точки зору додаткових частин таких, як ПВК "Вагнер", як зеків, яких вони збирали в загони, і "Росгвардія", і ФСБ – все, що там відбувається.

Мені здається, що цифра (вбитих і поранених росіян – 24 Канал) трошки більша за 300 тисяч. Але Росія сьогодні перебуває в такому аморальному стані, що їй немає різниці, вони втратять 100, 200 чи 500 тисяч. Це питання розгортання внутрішнього бунту як такого, і воно не залежить від кількості мертвих.

Росія і живе постійно, як мертва та безперспективна країна, там не можна зробити собі кар'єру, там не можна напрацювати якусь відомість про себе, там не можна реалізуватись, там можна тільки пити. Вони ж не генерують нічого, тому їм можна відправити на війну мільйон, втратити стільки людей, і це не суттєво для Росії.

Це не суттєво і для світу, тому що Росія – це дуже невелика частка людей, які щось там генерують – я маю на увазі зі спортивної чи культурної точки зору. Всі інші – це пропащі люди. Росія не може нікому подобатись, це країна трошки інших правил життя, це не сучасне життя.

І ми сьогодні не говоримо про геноцидний тип контрвійни України. Ні, Україна говорить офіційно, що ми маємо обов'язково знищити всю окупаційну армію, яка знаходиться на території України. Тому що вони вбивають наших людей і вони нищать наші міста. Це обов'язкова відплата, це правило війни і це юридично вмотивована поведінка України.

І при цьому ми завжди говоримо, що ми не будемо заходити на територію Росії, бо там немає сенсу нічого робити. Ми не можемо їм вправити мозок і вони будуть жити, як живуть, постійно, в XVII сторіччі.

До теми Зігнали дивитись звернення Путіна: нова версія загибелі мобілізованих в Макіївці

Україна має виграти, тому що вся Європа має жити спокійно, стабільно і в безпековому контурі. Якщо не відбудеться поразки Росії, то можна вважати, що не буде не тільки України, але Європи не буде теж – будуть збільшуватись фінансування тероризму, політичних вбивств, втручання в політичні процеси, спроби переворотів тощо.

Тому Росія має програти для того, щоб Європа зокрема жила в безпечному контурі. Україна обов'язково має максимально жорстко нищити все, що стосується Росії на всіх окупованих територіях. Знищувати інфраструктуру, яку Росія там будувала, тому що це на 99,99% військова інфраструктура.

Якщо хтось підтримує концепцію російського геноциду як способу існування, він може виїхати в Росію і там жити. Навіть, якщо в нього був до цього паспорт України.

Якщо ви залишились в Україні на звільнених територіях і продовжите нам говорити, що "ми маємо право на щось проросійське" і пропагандувати це, то ви будете відповідати згідно нашого УПК, як люди, які є по суті зрадниками.

Всі, хто хочуть втекти, ще мають шанс це зробити. Я маю на увазі з Криму, з тих територій, які тимчасово окуповані – Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей. І особливо це стосується ватажків кримінальних анклавів. Якщо вони хочуть вижити в цій війні, то вони мають шанс поїхати в Росію.


Як росіяни втікали з Криму після "бавовни" / Колаж 24 Каналу

Ми про це говоримо, тому що ми не геноцидного типу нація. Ми просто будемо нищити все, що знаходиться на окупованих територіях і фіксуємо це, тому що в рамках міжнародного права маємо на це всі законні повноваження.

Росія навіть попри поразку в цій війні, яка буде безсумнівною, все одно не зміниться з точки зору внутрішнього свого розуміння, що таке держава і як треба жити. В них завжди буде якийсь "цар", завжди буде образа на весь світ і вони завжди будуть хотіти кудись зайти.

Тому ми маємо сьогодні довести максимально жорстко, що в сторону України дивитись не треба. Взагалі Україна має домінувати в цьому регіоні. Росія може домінувати в Евенкії, Бурятії чи Сибірському лісі, а от в цьому регіоні має домінувати Україна.

Минулого року в Росії померло 1,5 мільйона від COVID-19. Я розумію, що втрата 110 тисяч людей – нічого не значить. Однак після Нового року у Макіївці вони заговорили про ці втрати. Мені було дуже дивно, тому що зазвичай міноборони Росії мовчить про те, скільки вони втратили у цій війні. І я дивлюся по тих пабліках, які обговорюють те, що сталося у Макіївці, то вони шоковані тим, що одномоментно така велика втрата.

Це говорить про зміну типу війни, особливо для самої Росії. Бо вони ж не можуть приховувати те, що відбувається вже практично 11 місяців. Це ж не війна за два дні, тижні або місяці – це практично рік війни.

В них буває так, що втратили Зміїний, втратили Харківську область, втратили Херсон – єдиний обласний центр, який вони захопили з 24 лютого 2022 року, втратили ще багато чого. Величезні втрати в живій силі, треба когось хоронити, в них багато могил сьогодні, похорони постійні.

Михайло Подоляк

Радник глави Офісу Президента

Між тим, в людей виникає питання: "А як так сталося, що ми практично вже рік воюємо, не маємо здобутків ніяких, постійно щось програємо, "від'ємно" наступаємо, в нас літаки скрізь падають, у нас атаки йдуть на "Енгельс" і "Дягілєво", в нас в Криму окопи риють…". В суспільстві виникають ці питання.

Водночас Кремлю сьогодні треба знайти аргументи, чому треба проводити тотальну мобілізацію, чому треба скорочувати соціальні програми, чому постійні вибухи по всій країні, чому треба буде закрити кордони.

І тут є аргумент – Росія ж не говорить, що її військові пішли в чужу країну, порушивши кордони цієї країни, вісім років порушували кордони й вбивали українців, і зараз вони пішли масштабувати це порушення і ці вбивства. А люди вже ставлять питання: "А як так відбувається? Скільки жертв? Заради чого?" І це буде нова пропагандистська кампанія.

Вони будуть сьогодні показувати ці смерті масштабно і казати: "Рєбята, у нас ідьот священная вайна. Вставай страна агромная на смертний бой" – всю цю дурню, яку свого часу Дунаєвський писав. Між тим, вони хочуть знайти іншу мову сьогодні, аби мобілізувати своїх громадян ще на певний проміжок часу.

Так, Міноборони Росії каже, що знищили 100500 HIMARS, тричі знищили все ППО України, знищили усіх нацистів, яких тільки могли знищити, але все одно тікають. Це трохи дивно виглядає, тому вони сьогодні хочуть сказати: "Так, ми усе знищили, але ще треба трохи мобілізуватися, ще пару мільйонів треба кинути, бо залишилося декілька українських дітей, які нам завдають багато клопоту". Це пропагандистський елемент, який вони сьогодні хочуть внести, щоб зазомбувати своїх громадян ще на 3 – 5 місяців.

Я подивилася першу появу Путіна в новому році, коли він вийшов на екрани для того, щоб запустити "в путь" фрегат "Адмірал Горшков". Я чекала від нього якихось слів про втрати у Макіївці, як це було з Кримським мостом, а тут якось немає винних. А що з “СВО”? Яка різниця! "Адмірал Горшков" – це головний здобуток, який 17 років будували.

Є чотири ключові риси Путіна:

  • Перша риса – Путін немає емпатії.

Він не має емоційного розуміння, що таке втрати та абсолютно байдуже ставиться до 100 – 300 тисяч загиблих. У нас вся країна всіяна трупами російських військових. А йому байдуже на це, для нього немає емпатії, немає смутку за загиблими – навіть своїми.

Володимир Путін
Владімір Путін / Фото ТАСС

  • Друга риса – Путін на 99% постійно бреше.

А 1%, коли він не бреше, це коли говорить, що він Путін, усе інше – це постійна суцільна брехня. Зокрема про Кримський міст, Курську атомну електростанцію, мільйон людей в Донецьку, яким нібито не давали воду – все суцільна брехня.

Зазначу, що слідчий комітет Росії офіційно доповів Путіну, що вони не знають, хто та як підривав Керченський міст. Навіть у себе в країні вони не знають. А Путін виходить і як факт говорить, що перерізали якісь мережі біля Курської АЕС, тому росіяни підуть нищити цивільне населення України. Це нонсенс.

  • Третя риса – він нарцистично закоханий у своє бачення історії і думає, що нібито Ленін створив Україну.

Це говорить про те, що з ним неможливо вести інтелектуальну дискусію, тому що аргументів не буде. Навіть якщо ви хочете вести примітивну дискусію, то все одно будете на дві голови вище, ніж він. Ваші аргументи для нього є неприйнятними, тому що він їх не розумітиме.

Вести розмову з Путіним – це як вести розмову з людиною з дуже слабким інтелектуальним рівнем. Він вас не почує, і ще й буде ображатися на те, що ви дозволяєте собі говорити дуже розумні слова. Це стосується усієї політичної еліти Росії.

Цікаво Путін наказав Шойгу припинити вогонь на Різдво

Наші партнери іноді питають, чи можна розмовляти з ними? Можна, якщо люди розмовляють однією мовою, я маю на увазі, розуміють слова та їхній сенс. Але російська політична еліта дуже обмежена, щоб розуміти сенс тих чи інших слів. Вони ображатимуться на те, що не розуміють вас і переходитимуть на їхню "бикувату розмову", типу "візьмемо за три дні". З такими людьми немає сенсу говорити.

  • Четверта риса – Путін розуміє лише прямий силовий удар.

І він отримає суттєвого ляпаса, і це буде не просто десь у тіні, а зафіксовано. Я завжди пам'ятаю, яку ціну ми заплатили та скільки прізвищ людей нам треба буде пам'ятати, чиї діти залишилися без батьків для того, щоб уся країна була вільною.

Чому Путін так боїться Україну і їй немає рівних у світі? Бо ми напряму б'ємо його по фізіономії. Це єдиний інструмент, який можна використовувати в розмові з Путіним.

Він постійно брехатиме і ніколи не погодиться на щиру розмову з вами, поки не програє. Він думатиме, як вас покалічити під час цієї розмови, бо постійно хотітиме реваншу. Причому обов'язково захоче реваншу з приниженнями.

Сьогодні не можна поступитися Росії за будь-яку ціну, тому що вона знайде можливість через певний час завдати нам максимального болю та приниження за те приниження, яке сьогодні Україна завдає російській армії та самій Росії. Це вже не просто війна за територію, це питання історичної місії і у нас, і у росіян.