Політтехнолог Тарас Загородній пояснив 24 Каналу, що Трамп уникає прямого спілкування із Зеленським, бо не хоче брати на себе зобов’язань.
Дивіться також: Це викликає радість у Москві, – експосол США назвав 3 наслідки війни в Ірані для України
Чому Трамп потрапив у дипломатичну пастку?
Зеленський сказав: ми готові до перемир’я зараз, а якщо ні – далі самі відповідайте за те, що відбудеться на вашому параді. Це цілеспрямований тиск, до якого Україна була готова – адже офіційна позиція незмінна: ми хочемо довгострокового перемир’я, як це, до речі, і обговорювалося з американцями ще минулого року,
– зазначив Загородній.
На думку політтехнолога, малоймовірно, що Трамп міг просити Україну не атакувати Росію в обмін на щось, бо будь-яке прохання передбачає зустрічну послугу, а Трамп не має очевидного інтересу захищати Путіна.
Ба більше, у Зеленського вже є довгий список того, чим Трамп йому зобов’язаний, – і саме тому американський президент уникає зайвих дзвінків і переговорів, щоб не брати на себе нових зобов’язань.
"Але є ще список Буданова, і ми вже знаємо, як він називається. Поки що на 2026 рік, але він людина серйозна, то може й вже на 2027 розписав. Наразі ми самі вирішуємо, куди, як і в який бік стріляти", – сказав Загородній.
Зверніть увагу! Трамп несподівано висловив позитивне ставлення до Зеленського, назвавши його "хитрим хлопцем" і заявив про намір врегулювати війну в Україні. Він також відзначив боєздатність ЗСУ, водночас розкритикував адміністрацію Джо Байдена за обсяги допомоги Києву, назвавши їх "абсурдними".
Що ще відомо про мирні переговори щодо війни в Україні?
На думку колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера, американське посередництво не принесло жодного помітного прогресу у досягненні миру. Однією з ключових причин він називає те, що Дональд Трамп не застосував доступні важелі тиску на Росію для серйозних переговорів – зокрема, замість посилення санкцій обрав протилежний підхід.
Така позиція, за словами Пайфера, не змушує Володимира Путіна змінювати курс щодо війни в Україні. Навпаки, у Кремлі й надалі вважають, що можуть досягти своїх цілей на фронті.