Як Росія поширює свій вплив у Африці
Перша новина – Інститут історії матеріальної культури Російської академії наук готує експедицію до Африки з метою збереження історико-культурної спадщини. Проєкт на старті охопить дві країни – Намібію та Ефіопію. Про це пише Олексій Копитько.
Читайте також Росія планує воювати вічно і активно до цього готується
Нагадаю, це та сама структура, яка разом із Ермітажем несе відповідальність за розгром Херсонеса та облаштування там пропагандистського атракціону. Цей інститут був прикриттям для сотень військових будівельників на екскаваторах та бульдозерах, які "досліджували" найбагатший культурний шар небаченими раніше темпами.
З боку Ермітажу цю діяльність нахвалював археолог Олександр Бутягін, який нині намагається через апеляцію пригальмувати екстрадицію в Україну з Польщі.
Друга новина – Росія передала Мадагаскару військову техніку, стрілецьку зброю та екіпірування для військових. Зокрема, передала дві БМП-3 та боєприпаси до них. Здавалося б, подарунок не надто царський. Але він розкриває елемент тактики проникнення Росії до африканських країн.
Армія Мадагаскару при населенні близько 30 мільйонів налічує близько 12 тисяч військовослужбовців. Вона вкрай погано оснащена та підготовлена. Тому на загальному тлі навіть 2 нові БМП-3 – це багато. За невеликої чисельності армія виступає "політичним модератором" – заводить і скидає президентів.
Росіяни різко активізувалися на Мадагаскарі після воєнного перевороту в жовтні 2025 року. З грудня 2025 року збільшують присутність. Зазначені подарунки приймав особисто тимчасовий голова Мадагаскару полковник Мікаель Рандріаніріна.
Росія цілеспрямовано заходить у країни з невеликими та слабкими арміями, щоб подарунки, з одного боку, були підйомними для самої Росії, а з іншого – вагомими для місцевих військових.
Додатковий сервіс – російський "Африканський корпус" тренує армії низки країн Африки, зокрема й армію Мадагаскару.
Культура/мистецтво та зброя (разом із добривами та зерном) входять до переліку основних "валют", з якими Москва заходить до африканських країн. Культура нерідко виступає прикриттям або обрамленням для військових дій (як у Сирії).
Наші європейські партнери нарешті повинні вловити цей взаємозв'язок. Проникнення росіян на бієнале, європейські оперні театри, концертні майданчики, музейні простори – це бойові операції. Ставитися до них інакше – дивно, бо самі росіяни наголошують на справжній суті такої роботи.

