Аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак в ексклюзивному коментарі для 24 Каналу пояснив, що гучні заяви Москви мають і реальний, і показовий бік. За його словами, головна загроза тут не зовсім така, як це подають росіяни.
Дивіться також Цілу добу в кілька хвиль: майор ЗСУ розкрив небезпечну логіку нових масованих атак
Ядерний вибух у космосі не знищить супутники
За словами Олексія Їжака, росіяни регулярно повертаються до цієї теми, бо мають дедалі більше проблем із власними космічними програмами, тоді як США і Китай мають очевидну перевагу на орбіті. Вони знову дістають ідею "диво-зброї", яка нібито могла б обвалити супутникові угруповання, від яких залежить Захід.
Нагадаємо! У США заявили, що Росія розглядає розміщення ядерної протисупутникової зброї на орбіті, що може поставити під загрозу супутники на низькій навколоземній орбіті, GPS, інтернет, мобільний зв'язок і цивільну авіацію. Такі дії називають серйозним порушенням Договору про космічний простір і загрозою глобального хаосу.
Теоретично ядерний вибух у ближньому космосі може пошкодити частину апаратів, але масштаб цієї загрози Росія помітно перебільшує.
Справа у тому, що основний фактор ураження ядерною зброєю, так само як будь-якою іншою зброєю, – це ударна хвиля, а вона неможлива, коли немає повітря. Немає повітря, немає атмосфери, немає ударної хвилі,
– пояснив Їжак.
У космосі лишається короткий світловий спалах і частина випромінювання, але цього недостатньо, щоб масово вивести з ладу супутники на великих дистанціях. Там відстані вимірюються тисячами кілометрів, а для помітного ефекту треба дуже точно розрахувати місце вибуху і зблизитися з ціллю значно ближче. У росіян такої точності немає, тому ядерний заряд радше мав би компенсувати технічну слабкість, а не дати їм справді нову перевагу.
Те, що навіть потужний вибух у космосі, цілими роями знищить супутники, – це неправда. Тому що, там немає ударної хвилі. І на фоні сонця всі ці спалахи світла і радіації, вони не такі вже і потужні,
– наголосив аналітик.
На відстані в сотні кілометрів певний ефект можливий, але це зовсім не той сценарій, який зараз намагаються подати як катастрофу для всієї орбіти.
Головний ефект буде психологічним
Попри гучні заяви про "космічну" ядерну загрозу, найбільший ефект від такого вибуху був би не військовим, а психологічним. У ближньому космосі він справді може викликати тривогу через саме слово "ядерний", а також через видимі явища в небі та ризик потрапляння частини радіації в атмосферу. Саме це, за оцінкою Олексія Їжака, і є тим, на що насамперед може робити ставку Росія.
В цілому, якщо говорити про психологічне і екологічне занепокоєння, то, звичайно, воно є, особливо якщо говорять, що десь у повітрі, у ближньому космосі будуть вибухати ядерні вибухи,
– пояснив Їжак.
Він додав, що одним із наслідків може стати полярне сяйво, яке люди побачать після такого вибуху. За цим стоїть і психологічний ефект, і певна екологічна небезпека, бо частина радіації все ж може потрапити на Землю. Але навіть у такому сценарії йдеться не про тотальне руйнування всього навколо, а про значно обмеженіший вплив, ніж це намагається подати Москва.
В принципі, полярне сяйво означає, що щось падає в атмосферу, є певна екологічна небезпека, але це і є основний ефект,
– зазначив аналітик.
У космосі така зброя втрачає більшу частину своєї руйнівної сили саме через відсутність атмосфери.
Такий ефект має "Орешник", коли дуже гучно, ніби як блискавки вночі. Психологічно це діє, тому що це можливо. Можна вивести ядерний пристрій в космос, а там він вибухне,
– пояснив Їжак.
Проте, навіть у найгучнішому сценарії Росія тут більше працює на страх і демонстрацію, ніж на реальний масовий результат.
Росія витратить великі гроші на малий ефект
Найближча перспектива такого сценарію залежить не стільки від самого запуску, скільки від того, чи зможе Росія довести до робочого стану всю систему підриву на орбіті. Ключова проблема тут у технічному налаштуванні: пристрій треба не просто вивести в космос, а ще й забезпечити його спрацювання в потрібний момент.
Вивести ядерний вибуховий пристрій у космос вони можуть з будь-яким запуском. Треба, мабуть, створити систему ініціації, систему управління, яким чином цей пристрій буде спрацьовувати. Саме з цим є основна затримка,
– пояснив Їжак.
Такий запуск для Росії означатиме і втрату іншої можливості. Якщо на орбіту виводять ядерний пристрій, то замість нього вже не запускають реальний супутник, який був би значно кориснішим для зв'язку чи інших завдань. Для країни, яка і так має проблеми з космічними програмами, це окремий ресурсний мінус.
Загалом, це дуже коштовна річ. Це так само, як з "Орешником" - ефект дуже малий, а коштує дорого,
– підсумував Їжак.
Йдеться про десятки мільйонів доларів за рішення, яке не дає того масштабу результату, про який Росія намагається заявляти.
Що відомо про супутникове стеження Росії за Україною?
- Після початку повномасштабної війни Росія вивела на низьку навколоземну орбіту 150 нових супутників. Загалом навколо Землі зараз обертаються 253 російські низькоорбітальні апарати.
- "Сліпих зон" для України майже не існує, бо російські супутники регулярно пролітають над її територією. За оцінками дослідників, Україну можуть сканувати десятки разів на добу, а призначення 165 із 253 апаратів лишається невідомим.
- Серед відомих російських супутників 54 забезпечують військовий зв'язок, 12 працюють на радіотехнічну розвідку, 7 – на оптичну, ще 4 – на технологічні експерименти. Фахівці вважають, що протидія такому стеженню можлива через маскування, хибні цілі та переміщення техніки між прольотами супутників.

