Була вона ото вчергове в одному російському місті, де впала місцевим в око через те, що раз по разу зупинялась на вулиці та годувала бездомних собак та кішок (є у неї така звичка). А над нею тамтешні насміхалися й казали – мовляв, нашо ти ото робиш, у нас навіть старих людей годувати нічим, а ти з цим непотребом вовтузишся.
Вона повернулась і зареклась їздити до Росії. Сказала – країна, в якій ніхто не дасть попоїсти голодній собаці чи кошеняті, бо, мовляв, "людей годувати нічим", а людей не годують, бо "на всєх нє напасьошся" – так от, така країна – пропаща.
Зима йде, діти мої, і буде вона холодною. Не проходьте мимо бездомних тварин, пташок, годуйте їх та обігрівайте. І людей не забувайте – бо один на пляшку собі жебракує, а десять у магазині хлібинку купити не може. Акція "нагодуй старенького!" – вона безстрокова, її не треба окремо проголошувати кожного разу. Просто купіть старенькому сиру там чи молочка в магазині й покладіть у тацю, а самі песика на вулиці нагодуйте чимось. Хто як може, поки ми ще люди, а не пропащі.
Читайте також: Українські олімпійці та паралімпійці: відчуйте різницю