Таку думку на сторінках впливового польського видання Gazeta Wyborcza озвучив оглядач Вацлав Радзивинович.
У вівторок, за день до річниці депортації, в будинки активістів увірвалися агенти ФСБ і спробували їх залякати, щоб вони відмовились від вшанування пам'яті тих, хто загинув під час трагедії 1944 року.
СРСР, а тепер Росія, жоден інший народ так довго не переслідували. І в цьому немає нічого дивного, тому що кримські татари мають те, чого Кремль боїться найбільше — солідарність і здатність до самоорганізації,
— переконаний Радзивинович.
У статті автор нагадав, що ще в 50-х роках кримські татари збиралися в місцях заслання, щоб створити "ініціативні групи", які першими виходили спочатку на окремих вулицях, потім в цілих районах, а потім досягали міського масштабу. Таким чином дуже скоро з'явилася перша в СРСР мережева організація.
Після розпаду СРСР, коли татари змогли повернутися в уже український Крим, їм довелося протистояти агресивній проросійській більшості. Володимир Путін, окупувавши Крим, спробував домовитись з лідером кримських татар Мустафою Джемілєвим, обіцяючи йому привілеї та високі посади, однак у відповідь почув лише, що російські солдати повинні покинути Крим, а посади "має право призначати тільки наша законна влада в Києві".
Читайте також: Репресії кримських татар: що спільного між депортацією та життям в окупації
Тому Путін, зрозумівши, що не схилить кримських татар на свою сторону, почав репресії. Джемілєва і значну кількість його соратників вигнали з Криму, а Меджліс просто заборонили.
Розмах репресій, від яких страждають кримські татари — це доказ, що в Кремлі дуже високо оцінюють можливості цього невеликого народу,
— підкреслив Радзивинович.
До слова, у середу на кордоні з Кримом і на самому півострові відбулися пам'ятні заходи з нагоди річниці депортації кримськотатарського народу.