Пішли в хід маніпуляції на користь звільнення Цемаха і "обміну" моряків навіть в обхід рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права.
До теми: Це може бути вкид Путіна, – нардеп про важливість Цемаха
Перша: звільнення бойовика і обмін моряків, виправданні, якщо ми "цінуємо громадян більше аніж державні інтереси" ("а ви матерям полонених про державні інтереси розкажіть").
Друга: "Нідерланди голосували за повернення росіян в ПАРЄ", "Нідерланди лобіюють Північний Потік-2", тому ми не зобов'язані реагувати на їх прохання.
Почну з другої. Друзі, доказ причетності РФ до катастрофи МН-17 це – наш інтерес. Наш. України. Голландці тут наші випадкові попутники, помічники. Підозрюваний Цемах (саме підозрюваний, suspect в листі прокуратури Нідерландів) і його свідчення в міжнародних судах про причетність росіян – це найперше на користь держави Україна, а не Нідерландів. Не помічати цієї логіки – по "скудоумію" чи свідомо – не варто.
Далі про "людина – понад усе" і матерів полонених. Болюче, непросте питання. Воно піднімає ще складніше питання: а є межа, на якій ми повинні будемо зупинитися, діючи в інтересах людей всупереч інтересам держави?
От, наприклад, Путін завтра скаже, що поверне ще 100 заручників, якщо ми підемо на "болючий компроміс" (с) і відмовимось піднімати питання Криму чи погодимось на "мирний план" Медведчука, федералізацію в Конституції чи підемо на якусь форму, скажімо, спільного управління окупованими територіями Донбасу… Росія може брати сотні і сотні все нових українців-заручників і висувати все нові і нові вимоги з покрокової здачі суверенітету.
Червоні лінії?
А матері заручників? А людиноцентризм? Перед якою червоною лінією зупинитися?Чи все ж таки за будь-яку ціну?
Автор: Мирослава Барчук
Важливо: Звільнення бойовика Цемаха: чи є небезпека для України