Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зазначив, що загроза можливої майбутньої наступальної операції Росії проти Харкова змушує Україну виділяти додаткові сили та засоби для захисту міста. Водночас у ISW вважають, що російським військовим не вистачає сил, необхідних для захоплення обласного центру.
Дивіться також Авіабомби з лазерним наведенням: що відомо про британські Paveway IV, які може отримати Україна
Україна посилила позиції
За словами Сирського, українські сили спостерігають за збільшенням кількості російських сил, які перегруповуються на Харківському напрямку. У відповідь наші військові посилили оборонні позиції в "найбільш загрозливих" районах додатковими артилерійськими і танковими підрозділами.
У заяві Сирського немає жодних вказівок на неминучість можливої наступальної операції на Харків, про яку нещодавно попереджали українські чиновники. Український військовий оглядач Костянтин Машовець нещодавно заявив, що російські війська перегруповують елементи 11-го армійського корпусу і 6-ї загальновійськової армії з Куп’янського напрямку в новостворене російське Північне угруповання.
Найбільш озброєні частини Північного угруповання зосереджені на Бєлгородському напрямку. Підрозділи 6-ї ОАЕ раніше несли відповідальність за наступальні операції на північний схід від Куп’янська, зокрема поблизу Синьківки. Сирський зазначив, що українські сили нещодавно покращили свої позиції там.
Чому росіяни відійшли від Синьківки
- Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зазначив, що українські сили покращили свої позиції поблизу Синьківки поблизу Куп'янська. Водночас російський мілблогер стверджував, що російські сили відступили на невелику відстань від Синьківки через брак живої сили в цьому районі.
- У ISW не спостерігали повідомлень про дії підрозділів 6-ї ОАЕ на Куп’янському напрямку з кінця березня, а російські війська не ведуть активних наступальних дій у районах, де раніше наступали ці підрозділи. Зокрема, під Синьківкою.
- Нездатність бригад захопити Синьківку, попри постійні масові піхотні та механізовані штурми протягом місяців наступу, ставить під сумнів боєздатність 6-ї ООС та Північного угруповання військ загалом.