У Росії – кухонна революція
- У Росії спостерігається соціальна турбулентність через погіршення рівня життя, відсутність перспективи завершення війни та картини майбутнього.
- Влада вирішила посилити контроль над бізнесом, що викликає невдоволення, але соціальний вибух малоймовірний без значного ослаблення центру чи зовнішнього впливу.
Усе, що ми зараз бачимо у російських соцмережах, соціологічних опитуваннях і навіть офіційних заявах профільних асоціацій та експертів, можна назвати "кухонною революцією". Це той тип революції, коли люди сидять у себе на кухнях і в замкнутих перевірених колективах бухтять на життя і владу.
Треба відразу сказати: вірогідність того, що ця "кухонна революція" виллється у щось більш серйозне, на цьому етапі мізерна. Про це пише Вадим Денисенко.
Читайте також Переговори по-новому: сценарій тиску на Кремль
Що зараз відбувається у Росії?
Причина тут не в рабстві росіян, як багато хто це хоче подати. Головні причини полягають у відсутності лідера, відсутності ідеї та дикому страху перед всесиллям влади. Без вирішення цих трьох речей ніякої революції не буде.
Водночас ми можемо констатувати, що вперше за весь період війни в суспільстві відчутна настільки серйозна турбулентність пов'язана з трьома речами:
різким погіршенням рівня життя для великої кількості людей,
втратою надії на швидке завершення війни,
відсутністю будь-якої картини майбутнього.
По суті, зараз відбувається перепідписання суспільного договору як із населенням, так і з бізнесом. І суть цього договору – абсолютна безправність і перших, і других. Перші мають жити заради смерті за батьківщину, а другі мають бути готовими віддати гроші в будь-який момент. Бо влада дає право на заробляння грошей, і влада повинна мати право забирати ці гроші (перерозподіляти).
Чи може така модель призвести до соціального вибуху знизу? Без різкого ослаблення центру та (або) сильного зовнішнього впливу це майже неможливо. Приклад КНДР це показує дуже наочно.
Показовою тут є зустріч Володимира Путіна з бізнесом і пропозиція поділитися грішми з державою. Проблема навіть не в тому, що таке прохання було озвучене. Проблема в тому, що бізнес просив "пряник" у вигляді нормальних правил з реприватизації (ми нещодавно робили дослідження і наткнулися на те, що є прецедент повернення державі майна, приватизованого ще в 1993 році).
Так от, цього "пряника" бізнесу так і не дали. Великий бізнес в Росії давно виконує роль обслуги. Але зараз, на фоні масової реприватизації та скорочення грошового пирога держави, можемо говорити, що влада прийняла рішення поставити не на свободу для бізнесу, як це було у 2022 році, а на максимальний контроль і перерозподіл майна.
Тут розрахунок простий: бізнес завжди буде пробувати домовлятися, а не воювати.
Де-факто, ми маємо не стільки передреволюційну ситуацію, скільки зміну правил гри, яка викликає невдоволення населення. Цей транзит правил гри буде тривати, як мінімум, до кінця року. У результаті ми побачимо лайт-варіант Північної Кореї. Головні відмінності – відсутність наступника та значно менша мобілізованість населення.
Для нас це не дуже хороший сигнал, бо режим буде дещо міцнішим. І головні його тріщини будуть проходити по лінії: "пошук наступника попри, табуйованість цієї теми".
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.