З нещодавнього: заступник міністра фінансів Росії Володимир Количов попередив: нафтогазові доходи бюджету у 2026 році можуть виявитися "набагато нижчими" за заплановані. Причина, за його словами, – низькі ціни на російську нафту. Втім, Количов дещо лукавить. Про це пише Юрій Федоренко.
До теми Росія загнала себе в серйозну пастку
Як "зовнішні чинники" впливають на економічну ситуацію в Росії?
З одного боку, дійсно, у грудні середня ціна бареля Urals впала до п'ятирічного мінімуму – 39 доларів. Січень не приніс полегшення: щоб продати нафту Індії та Китаю, російські компанії змушені надавати знижки до 50%. Але справа не тільки у "світовій кон'юнктурі" – в інших офіційних російських звітах фігурує універсальне формулювання: "зовнішні чинники".
Евфемізм, який акуратно об'єднує санкції, світову кон'юнктуру, логістичні обмеження і, звісно ж, українські далекобійні удари по нафтогазовій інфраструктурі.
Ці "чинники" мають дуже конкретні адреси. Повідомлення про успішні ураження надходять майже щодня. Уночі 22 січня Сили оборони вдарили по нафтовому терміналу "Таманьнефтегаз", який безпосередньо залучений у забезпеченні російської армії (а також по низці об'єктів ППО).
Це не перший удар по цьому терміналу: 31 грудня українські дрони вже влучали в "Таманьнефтегаз". Також напередодні знову горів Афіпський НПЗ у Краснодарському краї і теж не вперше.
Саме ці "зовнішні чинники" призвели до того, що у 2025 році трубопровідні поставки нафти на російські НПЗ впали до 228,34 мільйона тонн – мінімуму з 2010 року. У серпні – листопаді, на піку "інцидентів", заводи отримали на кілька мільйонів тонн менше нафти, ніж роком раніше. Найбільше просіли підприємства "Роснафти".
Позапланові зупинки, аварійні ремонти, експортні заборони на пальне – усе це знову ж таки акуратно записується в графу "зовнішній вплив".
Що мають усвідомити у Кремлі?
Результат – дірка в бюджеті, яку вже не приховати жодними формулюваннями. У січні цього року податкові надходження від нафти й газу скоротяться на 46% порівняно з минулим роком. За підсумками 2025-го дефіцит бюджету Росії – уп'ятеро більше від початкового плану. Намір зменшити його шляхом підвищення ПДВ, тиску на малий бізнес і штрафів видається радше актом відчаю, ніж економічною стратегією.
Компенсувати втрати планують з Фонду національного добробуту. Але і тут "зовнішні чинники" вже попрацювали. У фонді залишилося 4,1 трильйона рублів ліквідних активів. Запаси золота з початку повномасштабної війни скоротилися на 71%. Із валюти – лише китайські юані приблизно на 30 мільярдів доларів.
За оцінками аналітиків, внаслідок покриття дефіциту з ФНД, у самому фонді може залишитися сума, еквівалентна кільком дням видатків федерального бюджету.
Невідомо, чи усвідомить колись влада на болотах просту річ: вплив "зовнішніх чинників" не припиниться. Вся інфраструктура, яка так чи інакше забезпечує військову машину Росії, горітиме доти, доки триває повномасштабна агресія. Можливо, згорить вщент не за тиждень і не за місяць. Це гра в довгу.
Цілком ймовірно, що, зрештою, в країні-бензоколонці згорить не лише окрема галузь, а вся модель існування. Головне – щоб горіло.