Сайт 24 каналу розбирався, чи дійсно президент може розпустити парламент, у яких випадках це можна зробити та чи піде на це Зеленський.

Читайте також: Зеленський допустив розпуск Ради у разі "політичного колапсу"

Коли можна розпустити Раду

Процедура розпуску Верховної ради передбачена у статті 90 Конституції України.

Так, основними підставами для розпуску є наступні фактори:

  • протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій;
  • протягом 60 днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
  • протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Микита Жуков, голова Комітету Асоціації правників України з конституційного права, каже, що не підтримання певного законопроєкту не є підставою для дострокового припинення повноважень Верховною Радою України.

Жодні спроби вплинути на хід голосування чи позицію народного депутата України президентом чи іншими особами – є неприпустимими та такими, що суперечать Конституції України, – каже Жуков.

Він додає, що рішення про дострокове припинення повноважень парламенту приймається президентом, але після консультацій з головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Раді. Також не варто забувати, що навіть за наявності об’єктивних причин – розпуск Ради не обов’язковий.

Як Зеленський може розпустити нардепів

Анатолій Яровий, адвокат, керівний партнер АО "Яровий і партнери", пояснює, що в даному випадку формальною підставою для розпуску Ради можуть спробувати зробити відсутність коаліції (за аналогією з 2019 роком), адже із 254 депутатів, які формально увійшли до фракції "Слуга народу" та коаліції в серпні 2019 року, вірними президентові залишились ледь 180-190, що видно із голосувань.

Альтернативним варіантом виходу з кризи може бути саморозпуск парламенту за домовленістю більшості фракцій. Це досить цивілізований і зрілий підхід, коли є політична криза, втрачена довіра суспільства або змінився баланс сил у виконавчій гілці влади, і за існуючого парламенту система стримувань і противаг не буде працювати, або неможливо конструктивно співпрацювати, – коментує Яровий.

Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму, каже, що найвірогіднішим варіантом може стати оголошення про вихід фракції "Слуга народу" з коаліції чи виходу окремих депутатів з самої більшості. Але залишається питання про те, чи здатний Зеленський провести відповідні маніпулювання з фракцією.

У владній фракції достатньо груп напряму підконтрольних не президенту, а іншим агентам впливу. Депутати, які виходять з фракції, фактично здійснюють вибір між журавлем у небі (малоймовірним проходом до наступної ради) і синицею в руках (добути депутатом ще декілька років у цьому скликанні). Тому для більшості депутатів "Слуги народу" вибір не буде очевидним, – пояснив Петренко.

Перевибори до парламенту мають багато ризиків для Зеленського / Фото Офіс президента України

Також по темі Зеленський закликав "слуг народу" підтримати перезавантаження КСУ

Чи розпустять Верховну Раду

Микола Мельник, голова аналітичної групи "Левіафан", вважає, що у президента зараз навіть в коаліції не більше 100-120 прихильників, інші ж готові йти на конфлікт і формувати коаліцію з іншими політсилами.

Можливо, ідею із розпуском підтримає ОПЗЖ і ЄС (що доволі сумнівно), але навіть із ними це до 200 осіб. І далеко не факт, що навіть віддані Зеленському депутати підтримають його ініціативу, адже прекрасно розуміють, що 4/5 "слуг" закінчать свою політичну кар'єру із закінченням цього скликання, – каже Мельник.

Дмитро Єгоров, директор "Гетьман медіаконсалтинг", також вважає, що вірогідність перевиборів Верховної Ради наразі дуже висока. Окрім фактору нинішньої "конституційної" кризи, є ще фактор місцевих виборів. Навіть за даними президентської команди загалом по країні "Слуга народу" не отримала монопольної підтримки влади.

Це означає, що десь за місяць-півтора, коли владнаються всі юридичні формальності, головами обласних рад, секретарями міських рад, мерами стануть опоненти діючої влади, зокрема і парламенту. Навряд страх втратити мандат і не переобратися знову буде гуртувати нинішніх парламентарів. Скоріше вони просто займуться пошуком і формуванням нових політичних партій, щоб зайти в Раду вже під новими прапорами, – коментує ситуацію Єгоров.

Віктор Таран, політичний експерт, засновник Центру "Ейдос", навпаки вважає, що жодних підстав для перевиборів наразі немає, бо у Зеленського не залишилося союзників, які б допомогли йому реалізувати цей сценарій. Він додає, що не варто забувати про спікера парламенту Дмитра Разумкова, який є ключовою особою для запуску перевиборів.

"Не секрет, що Разумков активно працює над розбудовою власного політичного проєкту, куди планує забрати із собою частину діючих депутатів. Однак для повноцінного запуску своєї партії йому потрібно ще мінімум 3-4 місяці. За цей час він планує отримати системне фінансування та повноцінно розгорнути партійні осередки. Тому перевибори до парламенту варто очікувати не раніше осені 2021 року, коли всі ключові гравці будуть готові до переформатування політичної карти країні", – зазначив Таран.

Антон Красов, експерт з конституційного права, каже, що у разі дострокових виборів до парламенту президент не тільки втратить свою більшість, але й не може гарантувати собі коаліцію з іншими фракціями, оскільки точний електоральний розклад на наступних виборах поки невідомий.

Президент буде намагатись до останнього взаємодіяти з нинішнім складом парламенту, де він має формальну більшість і неформальний вплив близько на 180 депутатів. І лише у разі повного блокування всіх його ініціатив вирішить піти на позачергові парламентські вибори. Це означає, що скоріш за все, сценарій розпуску ВР найближчим часом застосований не буде, – підсумував Красов.