Записи Бігуса, на яких лунають розмови Медведчука з російською елітою, політично б'ють дуже боляче по Петру Порошенку. Звичайно, найбільш затятих прихильників, які вірять у непогрішимість свого лідера, складно у чомусь переконати. Навіть якщо будуть записи того, як він особисто ділить гроші з Медведчуком.
Зверніть увагу У Bihus.Info опублікували всі 36 годин скандальних "плівок Медведчука"
"Європейській солідарності" важливо дискредитувати розслідування Bihus.Info
Але навіть якщо ці записи не переконають ядро електорату Порошенка, які голосують за нього за будь-якої погоди, вони можуть суттєво просадить його рейтинг. І завдяки тим виборцям, які:
- тимчасово пристали до "Європейської солідарності";
- розчарувалися в "Голосі" або "Свободі" та поки що не бачать альтернативи Порошенку.
Але щойно вони переконаються в його змові з Медведчуком, який уособлює все зло для цього електорату, може початися незворотний процес для електоральних перспектив Порошенка. Тому для штабу "Європейської солідарності" є критично важливим дискредитувати це розслідування.
І одна з технологій передбачає персональні атаки на автора циклу передач Дениса Бігуса. Для цього використовують як привід включення журналіста в базу даних "Миротворець". Але нам варто розібратися, що стало приводом для цього? І чому ця історія є абсолютно цинічним обманом з боку штабу Порошенка.
Я про це знаю, тому що разом зі своїм адвокатом Романом Васильняком побачив ситуацію зблизька.
Дивіться відеоблог "Чесна політика" на 24 каналі:
Як журналіст і народний депутат я постійно й системно розповідав про конкретних суддів, які допомагали уникнути відповідальності відомим персонам. Через що судова система залишається однією з найбільш корумпованих.
Прямою загрозою національної безпеки є:
- величезні маєтки суддів;
- незрозумілі джерела отримання грошей;
- уникнення відповідальності і кругова порука;
- захист "зашкварених" суддів Вищою радою правосуддя;
- заблокована робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Хочу зупинитися на конкретних суддях, які системно намагаються придушити свободу слова в Україні та тих, які, попри гучні імена позивачів, стають на бік журналістів та свободи висловлення думок.
Суддя Гребенюк ухвалював рішення проти журналістів
Перше прізвище – це Володимир Гребенюк, суддя Подільського районного суду міста Києва. Він є одним з найбільш яскравих прикладів системної боротьби проти свободи слова та журналістів. Через рішення цього судді Бігус потрапив у базу "Миротворець".
Тепер там він перебуває разом з відомими злочинцями-сепаратистами, державними зрадниками. До того ж абсолютно під надуманою причиною. Втім це дає привід порохоботам атакувати Бігуса та дискредитувати всі його розслідування.
Суддя Володимир Гребенюк / Фото Legal High School
Володимир Гребенюк лише за 2020 рік примудрився ухвали одразу 3 судові рішення на користь людей, наближених до передньої влади та Петра Порошенка.
Першу справу у судді Гребенюка виграв молодший Гладковський у Дениса Бігуса щодо розслідування про "Свинарчукгейт". Це той самий матеріал, який вибухнув у інформаційному просторі перед виборами 2019 року, а Порошенко, як вуж на пательні, викручувався від звинувачень у корупції.
Його бізнес-партнер Гладковський тоді подав на Бігуса до суду. І що зробив суддя Гребенюк? Він визнав абсолютно всю інформацію сюжету недостовірною.
До теми Справа Гладковського щодо схем в Укроборонпромі: суд визнав недостовірним матеріал Бігуса
А так робити не можна. Це прямо суперечить постанові Пленуму Верховного суду України від 27 липня 2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності й честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи".
І що сталося після цього? Бігус виграв апеляцію. Ганебне рішення Гребенюка скасоване. Це зроблено Київським апеляційним судом у складі суддів Поливач, Шкоріної, Кравець. А соратнику Порошенка Гладковському у позові відмовлено.
Тобто те рішення судді Гребенюка, яке стало підставою порохоботам атакувати Бігуса, яке дозволяє прихильникам Порошенка відбивати нинішні розслідування, його визнано незаконним. Але ніхто не виключив Бігуса з бази "Миротворець".
А порохоботи і далі докоряють Бігусу рішенням судді Гребенюка на користь Гладковського, якого більше не існує в правовому полі.
Серед інших рішень, які Гребенюк ухвалив проти журналістів та на користь чиновників старої влади, 2 рішення, де відповідачем виступав я.
Суддя Гребенюк виніс рішення проти мене у справі за позовом колишнього начальника безпеки АТ "Укрзалізниця", якого я викривав у потуранні корупції або щонайменше злочинній бездіяльності. Коли, наприклад, прямо у нього під носом замість проведення ремонту дизель-потяга для Одеської залізниці ними було придбано 2 автомобілі Audi А8 в найкрутішій комплектації.
Ну і третя історія – це взагалі ганьба. Суддя Гребенюк задовольнив позов проти мене колишнього секретаря РНБО Олександра Турчинова, який той подав через мій коментар по кримінальній справі мера Одеси Геннадія Труханова.
Суддя розглянув справу навіть без залучення належних відповідачів – ЗМІ. Тобто тих, хто саме поширив інформацію. При чому визнано недостовірною інформацію у власному трактуванні позивачів та судді. На перший погляд, виглядає як повний абсурд та безумство.
Але ні. Київський апеляційний суд у складі суддів Крижанівської, Оніщук, Шебуєва повністю прийняв та задовольнив вимоги Турчинова. На жаль, такі судді дискредитують не лише себе, але й знищують довіру до українського правосуддя. Після цього справа "Турчинов проти Лещенка" потрапила до Верховного суду.
Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві, – Верховний суд
Треба віддати належне суддям Верховного суду. Саме там безпощадно скасовують усі надумані та безглузді рішення попередніх інстанцій. Так сталося і цього разу. Я отримав постанову – переможну для мене та мого адвоката Романа Васильняка, яка фіксувала програш Турчинова.
2 червня 2021 року одразу 5 суддів Верховного суду розглянули цю історію і винесли остаточний вердикт – Турчинову відмовити, касаційну скаргу Лещенка задовольнити. Рішення судді Гребенюка скасувати, і наступну за цим апеляцію.
Хочу перерахувати суддів, які винесли це справедливе рішення:
- Висоцька В. С.;
- Грушицький А. І.;
- Литвиненко І. В.;
- Петров Є. В.,
- Ткачук О. С.
Як справедливо все описав Верховний суд. "Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, її обов'язком є передавати інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї. Громадськість також має право їх отримувати. Межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. Публічна особа свідомо йде на те, щоб усі її слова та вчинки були об'єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність", – мовиться в документі.
Читайте також Стала суддею завдяки відвертій брехні: як Вища рада правосуддя покриває Ольгу Ступак
Лише за останній рік у Верховному суді програв 3 справи Олександр Туричнов, Сергій Льовочкін, Віктор Янукович та його син Олександр Янукович, Леонід Черновецький, інвестиційні банкіри Порошенка, які вимагали від мене сотні тисяч компенсацій. І цей список є я ще можу довго продовжувати.
Це вкотре доводить – не можна все фарбувати чорною фарбою в Україні. То тут, то там виникають осередки справедливості. Одним з них є Верховний суд.
Але водночас важливо, щоб такі судді з'явилися і в первинній ланці, в районах. Щоб потім Верховному суду не довелося переглядати та скасовувати їхні рішення.
12 червня президент затвердив "Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки". І тут все дуже просто – якщо Зеленський не проведе перезавантаження судової системи, не знищить осередки мафії в мантіях, то система знищить його.