Що це означає – в прямому ефірі 24 каналу пояснив адвокат родин Небесної сотні Віталій Титич.

До теми: Родичі героїв Небесної сотні пікетували Офіс Президента – основні вимоги

Правозахисник вважає, що є певний ухил на те, аби знищити результати розслідування. Ба більше, зробити це у такий спосіб, який би не викликав у суспільства гострої реакції.

Важливо! Верховна Рада не проголосувала за необхідні поправки до закону про ДБР, які б дозволили продовжити розслідування злочинів Майдану. Тож слідство зупиниться 20 листопада, а наступне голосування в парламенті відбудеться тільки 3 грудня.

Кому ж це потрібно – потрібно встановлювати шляхом проведення слідчих дій за конкретними діями та передавати відповідні матеріали до суду, переконаний Титич.

Думаю, колись Україна таки прийде до моменту, коли будуть розслідувані як справи Майдану, так і справи тих осіб, які перешкоджали слідству,
– наголосив він.

"Можна лише припускати, що є якісь домовленості, що таким є розуміння нової влади, умовно кажучи. Що таким чином мають намір вирішити ці провадження", – підсумував він.

Що відомо про справи МайдануУсі злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику "Справу Майдану". Вона нараховує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).

Святошинський райсуд Києва розглядає справу проти ексберкутівців Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури й Олега Янішевського. Їх звинувачують у масових розстрілах людей на Майдані 20 лютого 2014 року.

Про підозру також повідомили організаторам, виконавцям та середній ланці. Серед них фігурують прізвища таких ексчиновників: президента-втікача Віктора Януковича, ексголови СБУ Олександра Якименка і його ексзаступників, ексгенпрокурора Віктора Пшонки тощо.

Більше читайте тут: Чи можна вважати, що справа розстрілів на Майдані розкрита: відповідь Горбатюка

Розслідування справ Майдану: головне

• Розслідуваннями справ Майдану усі ці роки займався відділ Спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури під керівництвом Сергія Горбатюка.

• 19 лютого 2019 року, напередодні річниці розстрілів у центрі Києва, моніторингова місія ООН з прав людини в Україні констатувала, що за 5 років після протестів на Майдані досягнуто лише обмежений прогрес у розслідуванні вбивств і насильницьких смертей 98 осіб.

• 21 жовтня у ГПУ створили департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, скоєні під час Революції Гідності 2013-2014 років. Злочини часів Майдану тепер розслідуватиме Державне бюро розслідувань, за діяльністю якого наглядатиме новостворений департамент у Генпрокуратурі.

• 23 жовтня генпрокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про звільнення Горбатюка. Після цього Горбатюк заявив, що слідство у справах Майдану призупинено, в ГПУ, зі свого боку, розслідування та забезпечення невідворотності покарання у справах Майдану називають пріоритетними.

• 5 листопада ДБР заявило, що розслідування злочинів, що сталися за час Майдану, тимчасово призупиниться. Усе через надмірне навантаження на Бюро та брак слідчих.