Раптовий удар по Києву балістикою: чи справді США "осліплюють" Україну і що буде далі з розвідданими – аналіз 24 Каналу

10 жовтня у виданні Financial Times повідомили, що США знову погрожують призупинити обмін розвідувальними даними з Україною, нібито щоб змусити нашу країну зупинити удари по російських НПЗ.

На тлі цього 12 жовтня о 22:10 Росія атакувала Київ балістикою. Сигнал повітряної тривоги пролунав із запізненням, тому після цього низка телеграм-каналів почала поширювати інформацію про те, що нібито "це пов’язано із зупинкою обміну розвідданими з США". 

Ця історія оголила одразу кілька проблем: залежність України від технологічних можливостей союзників, політичний характер військової підтримки та вразливість інформаційного простору до неперевірених висновків. Утім, тут важливо розрізняти два питання: чи справді Вашингтон готовий змінити умови співпраці та які наслідки це матиме для здатності України завчасно виявляти російські атаки.

24 Канал разом з експертами розібрався, що відбулося 12 жовтня, навіщо Дональду Трампу саме такий тиск на Україну, чи залишиться наша країна без розвідувальних даних партнерів і чому така атака на столицю не стала новиною. Деталі – читайте в матеріалі.

Погрози Трампа та удар Росії по Києву – чи є зв'язок

Тема можливого припинення надання США розвідувальних даних стала однією з головних 12 жовтня на тлі чергових хаотичних дій Адміністрації Трампа.

У своєму телеграм-каналі  радник президента Сергій "Флеш" Бескрестнов ніби підсумував дискусію, заявивши, що однією зі складових інформації від розвідки США є повідомлення про запуски та підготовку до запуску балістичних ракет. 

"Флеш" наголосив, що насамперед тут мовиться про безпеку цивільного населення, щоб люди мали час сховатися в укриття. Саме тому США, на думку експерта, не реалізують свої погрози, якщо вони дійсно були.

Можете називати мене оптимістом, але я не вірю (не хочу вірити), що США залишать нас без цієї інформації, 
– підкреслив він.

Цей пост вийшов о 20:39 за Києвом, а вже о 22:10 по Києву прилетіли російські ракети, а сигналів про небезпеку не було.

За даними Повітряних сил ЗСУ, ворожі цілі виявили радіолокаційними засобами вже безпосередньо під час атаки, оскільки попередньої інформації про пуски з території противника не надходило. Бо у таких ситуаціях швидкість поширення інформації може випереджати швидкість встановлення обставин.

Наслідки атаки на столицю / Фото ДСНС Києва

Це не могло не спровокувати нову хвилю обговорення в мережі та спекуляцій щодо припинення американської допомоги. Бо це вже було – в березні 2025-го.

Реагуючи на хвилю постів у соцмережах, у Центрі протидії дезінформації закликали не поширювати неперевірені твердження та дочекатися офіційних повідомлень, а екскерівник ЦПД одразу написав у себе на сторінці: "Не розносьте про балістику і відсутність тривоги через те, що "забрали розвіддані". Не відповідає дійсності".

Дійсно, варто розуміти, що "пізніше" не завжди означає "внаслідок".

Військовий експерт, генерал-лейтенант та засновник благодійного фонду "Закриємо небо України" Ігор Романенко прокоментував використання зенітно-ракетних комплексів С-400 у балістичному варіанті для завдання ударів по наземних цілях. 

За його словами, українські засоби виявляють такі пуски із запізненням, коли ракети вже перебувають у повітрі. На думку експерта, на час попередження можуть впливати технічні характеристики засобів ураження, особливості їхнього запуску та можливості радіолокаційного виявлення.

Вчасно реагувати на ці загрози Україні значною мірою допомагають американські розвідувальні дані. Але не цього разу. Втім, наразі передчасно стверджувати, ніби партнерські дані більше не надходять.

Допомога Шредінгера

Глава МЗС Андрій Сибіга 13 жовтня заявив, що Україна продовжує отримувати розвіддані від американської сторони, але не пояснив, чому 12 жовтня під час обстрілу Києва не пролунала тривога. Тож питання залишаються.

Політолог Володимир Фесенко також звернув увагу, що напруженість у відносинах США та України виникла через намагання американської сторони знизити ціни на дизель перед виборами в США. 

В адміністрації Трампа вирішили безпідставно звинуватити Україну та її удари по російських НПЗ у зростанні вартості пального. Тому й з'явилися ризики обмеження надання розвідданих. Ця співпраця стає не лише інструментом оборони, а й предметом ширших політичних та економічних торгів.

На думку Фесенка, США навряд чи припинять надавати дані супутників про пуски російських балістичних ракет, адже це призведе до жертв серед цивільних і ляже прямою провиною на Вашингтон. Однак вони можуть тимчасово обмежити інформацію, яка допомагає ЗСУ завдавати ударів у глибокому тилу ворога.

Сполучені Штати – не єдині партнери

Навіть якщо Вашингтон вирішить скоротити окремі напрями співпраці, це не означатиме автоматичного зникнення всіх можливостей України отримувати розвідувальну інформацію.

Військовий оглядач Денис Попович пригадав, що таке нагнітання з боку Вашингтона трапляється не вперше – рік тому США на короткий термін вже зупиняли передачу розвідданих, і Україна співпрацювала в цьому напрямку з Францією.

Зараз, навіть у найгіршому випадку, за словами військового оглядача, Україна не залишиться "без очей".

Французькі розвіддані не замінять американських. США мають розгалужену супутникову систему. Будемо бачити гірше, але, звісно, без допомоги США ми не залишимося "сліпими", – заявив Денис Попович.

Тим часом експерт з авіації, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко в ефірі Вечір.LIVE зауважив, що українські РЛС здатні самостійно засікати російські "Іскандери" на висоті понад 40 кілометрів. Функція раннього попередження справді може погіршитись, але наша країна й надалі буде мати можливість фіксувати російську загрозу.

Водночас європейські союзники, зокрема Норвегія, Франція та Велика Британія, намагаються збільшити свої розвідувальні спроможності.

Таке трапляється не вперше

Сергій "Флеш" Бескрестнов звернув увагу, що подібна відсутність фіксації запусків, зокрема, ракет С-400, розвідувальними службами партнерів трапляється не вперше та має певні технічні нюанси.

Він наголосив, що наразі не варто поспішати з передчасними висновками щодо ефективності моніторингу.

Такої ж думки дотримується і старший науковий співробітник FPRI Роб Лі. Він повідомив, що раніше було зафіксовано низку випадків, коли російські балістичні ракети наземного базування влучали в Київ ще до того, як лунав сигнал повітряної тривоги. 

Час на попередження в таких випадках менший, ніж у ситуації з ракетами повітряного базування. Це не обов’язково свідчить про те, що розвідка США припинила отримувати відповідну інформацію, 
– написав він на сторінці у мережі "X".

Зокрема, телеграм-канал InformNapalm надав статистику останніх таких випадків:

• 14 січня 2023 року – вибухи в Києві пролунали раніше за тривогу (ПС тоді пояснювали це проблемами виявлення балістичних цілей);
• 11 листопада 2023 року – ситуація повторилася: вибухи, потім тривога;
• 18 січня 2025 року – перший вибух у столиці також пролунав до сигналу тривоги;
• 11 липня 2026 року – вибухи почалися о 03:38, а тривогу оголосили о 03:40.

Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат також детальніше пояснив цю ситуацію для 24 Каналу. За його словами, зараз потрібно знизити градус напруги і дочекатись інформації від фахівців, які будуть встановлювати усі обставини.

На жаль, інколи є збої в роботі оповіщення через різні певні причини, об'єктивні, я думаю, які будуть встановлюватися. Не лише Сполучені Штати долучаються до того, щоб надавати нам цю інформацію, а й інші партнери з Європи. Тому не потрібно загострювати і політизувати зараз це питання. Такі випадки траплялися і раніше, тому, думаю, будемо дивитися далі, щоб все стабілізувалося, – зазначив Юрій Ігнат.

Зауважмо, що Володимир Зеленський повідомив, що вчорашній удар відбувся через відсутність попередження від партнерів, але не уточнив, яких саме. Також президент не пояснив свою заяву та не розкрив, що стало причиною відсутності попередження – зла воля або те, що росіянам ввечері 12 жовтня вдалося переграти Сили оборони та наших союзників, скориставшись унікальним збігом факторів.

У Вашингтоні не згадують про важливий нюанс

На тлі повідомлень про можливе обмеження передачі розвідданих із боку Вашингтона, важливо розуміти, що розвідувальна співпраця між Вашингтоном та Києвом – це не просто благодійна допомога з боку Дональда Трампа чи його адміністрації.  

Політолог Володимир Фесенко зазначив, що Сполучені Штати критично залежні від унікальних даних, які отримують від української сторони. Цей аспект часто залишається поза увагою, коли дискусія зводиться до питання, що саме Сполучені Штати надають Україні. 

Ми в обмін даємо американцям великі обсяги розвідувальної інформації. Зокрема щодо ефективності російських ударів, окремих видів зброї Росії, використання американського озброєння та застосування програм штучного інтелекту у воєнних цілях,
– пояснив Фесенко.

Якби цей процес був одностороннім, Сполучені Штати могли б значно легше піти на шантаж або повністю призупинити передачу даних. Адже втрата українського масиву унікальної інформації завдасть серйозного удару по аналітичних та військових спроможностях самих США.

Наразі залишається чекати на офіційні пояснення щодо обставин атаки на Київ і подальших рішень Вашингтона. Водночас ця ситуація вкотре нагадує, наскільки важливо Україні розвивати власні розвідувальні спроможності та зміцнювати співпрацю з європейськими партнерами.