"Батько сиріт", "Король дітей", "Святий усіх церков" – так називають у світі Януша Корчака. Він упродовж багатьох років очолював у Варшаві єврейський Дім сиріт і польський інтернат Наш Дім. Корчак створив глибоко продуману систему виховання, що синтезувала гуманістичну традицію європейської та польської педагогіки, багатий особистий досвід і пам’ять про власне дитинства. "Немає дітей – є люди", "Дитина має право на повагу", – ключові думки Корчака. Його метод – це метод постійного діалогу: "я – ти". В цих взаємовідносинах і формується незалежна активна особистість.
Читайте також: Не інтелект: що впливає на успішність дитини
Головна педагогічна праця Януша Корчака "Як любити дітей" написана в Києві, почасти на матеріалі київських притулків. Його казку "Король Матіуш Перший" читають дорослі й діти в усіх країнах світу.
Світлана Петровська, президент Українського товариства Януша Корчака, заслужений вчитель України:
Запрошуємо усіх, кого цікавить постать Януша Корчака та його спадщина взяти участь у подіях, які ми підготували у рамках "Тижня Януша Корчака" у Києві. В програмі спектаклі, конкурси, екскурсії, виставки. А найцінніше – живе спілкування та неповторна атмосфера творчості та любові до дітей.
Хто такий Януш Корчак?
Польський лікар, педагог, письменник, публіцист, громадський діяч єврейського походження, офіцер російської та польської армій. Народився 22 липня 1878 (чи 1879) року у Варшаві – справжнє ім'я Генрик Гольдшмідт. Загинув 5 (чи 6) серпня 1942 року в німецькому таборі смерті Треблінка разом зі своїми дітьми, вихованцями єврейського Дому сиріт. Корчак мав можливість врятувати власне життя, але до кінця виконав свій людський і педагогічний обов’язок, залишився з дітьми. Останній вибір Корчака – логічне завершення його подвижницького життя. "Найлегше – померти за ідею... Набагато важче жити в ім’я ідеї, день у день, рік у рік".
10 заповідей виховання для батьків від Януша Корчака
1. Не очікуй, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя другому, той – третьому, і це найсправедливіший закон Подяки.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.
4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному по силі і, будь певен, їй воно тяжке не менше, ніж тобі, а може, й більше, оскільки в неї немає досвіду.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не картай себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Картай, якщо можеш – але не робиш. Пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
8. Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід плоті й крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі для зберігання й розвитку в ній творчого вогню. Це вільна любов матері й батька, у яких буде рости не "наша", "своя" дитина, але душа, дана на зберігання.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, невдачливою, дорослою. Спілкуючись із нею – тішся, бо дитина – це свято, яке поки з тобою...
Читайте також: 10 фраз, які допоможуть дитині стати самостійною