Цього разу, і до речі, вперше євроспільноту очолить Угорщина.
Угорці, хоч мають лише 6-річний досвід членства в ЄС, зі своїми завданнями на цей рік визначилися чітко. Отже, пріоритет номер 1 - енергетична безпека. Тут офіційний Будапешт великі сподівання покладає на розвиток проекту газопроводу Набукко, який має доставляти газ із Азербайджану у Європу. Пріоритет номер 2 - вдосконалення Лісабонської угоди. У трійці основних задумів угорців і подолання фінансової кризи.

Втім, навіть часткове виконання цих планів неможливе без порядку в самій країні. Тож не дивно, що саме політичну стабільність у країні прем’єр Віктор Орбан назвав головною умовою успішного головування Угорщини в Євросоюзі.

Втім, політичною стабільністю не могла похизуватися і Бельгія, яка передає угорцям естафету. Однак треба визнати - внутрішні політичні чвари та тривала урядова криза не завадили Брюсселю успішно керувати євроспільнотою впродовж 6 місяців - з 1 липня.

Головування Іспанії та Бельгії у 2010 році позначило новий етап у президентстві держав-членів ЄС. Лісабонський договір суттєво змінив роль тимчасового очільника Євросоюзу. Держава тепер головує лише у секторальних Радах міністрів ЄС. Натомість на самітах лідерів країн та керівників МЗС перша скрипка за Президентом Ради ЄС та Верховним представником із зовнішньої політики відповідно.

Для Бельгії це уже було 12 головування у Євросоюзі. Тож, досвід допоміг бельгійцям вийти з нелегкої ситуації з високо піднятою головою. Серед головних досягнень - домовленість про створення системи попередження боргових криз та Фонду антикризової підтримки.

”Головне досягнення - визнання спільної економічної стратегії. Вона вибудувана на трьох колонах: фінансове зміцнення, структурне зростання і ефективний кризовий менеджмент”, - каже президент Ради ЄС Герман Ван Ромпей.

Розширився під час бельгійського головування і список офіційних кандидатів на вступ до ЄС. Їх тепер п’ять. До Хорватії, Македонії, Ісландії і Туреччини додалася ще й Чорногорія.

Україні до отримання статусу кандидата у ЄС ще далеко. Однак Київ покладає чималі надії на період головування свого територіального сусіда. Сподівання головно ґрунтуються на міцних двосторонніх відносинах з Угорщиною.

”Звичайно країни ЄС мають загальну європейську політику. Проте на своєму рівні Угорщина через двосторонні відносини може значною мірою допомогти у питання інтеграції України у Євросоюз. Я гарантую, що Угорщина виступатиме за максимальне відкриття кордонів ЄС з Україною, щоб відбувався рух капіталу”, - каже президент Угорщини Пал Шмітт.

Окрім допомоги у реалізації плану дій з отримання безвізового режиму з ЄС, Україна також може сподіватись на активізацію співпраці у рамках Східного партнерства. Адже Будапешт обіцяє розвивати цю ініціативу під час свого головування. Зазначимо, Східне партнерство - проект ЄС, який має на меті зміцнення відносин зі східними сусідами союзу.