Біографія Саломе Зурабінашвілі
Дитинство, освіта та сім'я
Саломе Зурабішвілі народилася 18 березня 1952 року в столиці Франції Парижі. Її батьки – грузинські емігранти, які втекли у Францію від радянської влади. Батько працював інженером на автомобільному заводі, а мати була домогосподаркою. Саломе з дитинства прищепили любов до історичної батьківщини, тому вона завжди мріяла повернутися в Грузію.
Батько президентки Ліван Зурабішвілі був головою грузинської діаспори у Франції, і одним з засновників грузинської церкви в Парижі.
Будучи юною, Саломе брала участь акціях протесту проти візитів лідерів Радянського Союзу в Францію, випускала з друзями газету на грузинський мові і перекладала статті грузинських дисидентів.
Читайте також: Вибори президента Грузії: новий глава держави може змінити західний вектор на російський?
У 1972 закінчила Паризький інститут політичних наук, а в 1973 році Колумбійський університет (США). Володіє грузинською, французькою, російською, англійською, німецькою, італійською мовами.
Читайте також: Грузія розвиватиме стосунки з Україною і Росією, – експерт про обрання нового президента
Саломе Зурабішвілі двічі була заміжня. Її перший чоловік був грузином, вихідцем з Ірану, – Горджестан Гугушвілі. Екс-подружжя має двоє дітей - 32-річного сина Теймураза і 29-річну дочку Кетеван. Теймураз працює в місії ООН, а Кетеван ведучою спортивних новин на телебаченні у Франції.
Саломе Зарубішвілі з дітьми
Другий шлюб Зурабішвілі був з відомим грузинським філософом, публіцистом і журналістом Джанрі Кашия. З 1980-х років він жив і працював на Заході в редакціях "Радіо Свободи" і "Голос Америки". У 2012 році Кашия помер у віці 72 років.
Кар'єра у Франції
У 1984 році Зурабішвілі розпочала свою кар'єру дипломата у Франції. Протягом трьох років вона працювала на посаді третього секретаря посольства Франції в Італії.
Далі кар'єра політикині активно розвивалася. Вона була другим секретарем постійно діючої місії Франції в ООН, першим секретарем посольства Франції у Вашингтоні, першим секретарем постійно діючої місії Франції в євроатлантичному раді в Брюсселі та заступником постпреда Франції при західноєвропейському Союзі. У 1996 році Зурабішвілі призначили радником кабінету міністра закордонних справ Франції, в 1997 році була інспектором Генеральної інспекції МЗС Франції, працювала в управлінні з питань стратегії, безпеки і роззброєння МЗС Франції, а в 2001 році стала керівником Генерального секретаріату національної оборони Франції з міжнародних і стратегічних питань.
За весь цей час вона працювала в різних країнах – Італії, США, Австрії.
Кар'єра в Грузії
У 2003 році Зурабішвілі була послом Франції в Грузії, а через рік стала міністром закордонних справ Грузії. Для 52-річної дипломатки це стало досягненням головної цілі в житті.
Вона очолила МЗС у постреволюційній Грузії за рішенням екс-президента країни Михеїла Саакашвілі й отримала грузинське громадянство, при цьому зберігши французьке.
Читайте також: Вибори у Грузії: які зміни очікуються в країні після обрання нового президента
У 2005 році Зурабішвілі залишила посаду міністра закордонних справ і перейшла в опозицію. У листопаді 2010 році оголосила про відхід з грузинської політики. За її словами, вона прийняла це рішення, переконавшись, що в Грузії немає демократії, і опозиція не може працювати в країні.
У 2010 році повернулася до Франції і очолила спеціальну групу Ради Безпеки ООН з питання санкцій проти Ірану.
У 2012 році, після зміни влади в Грузії, Зурабішвілі знову повернулася в країну. Через чотири роки взяла участь в парламентських виборах як самовисуванець від тбіліського району Мтацминда, перемогла і стала депутатом.
Перемога на президентських виборах
У 2018 році Саломе Зурабішвілі пішла на вибори формально як незалежна позапартійна кандидатка.
Зазначимо, це вже не перша її спроба стати президентом Грузії. У 2013 році вона також хотіла брати участь в президентських виборах, але отримала відмову від ЦВК через подвійне громадянство. У 2018 році Зурабішвілі відмовилася від французького паспорта ще до реєстрації кандидатом в президенти.
Під час передвиборчої кампанії що вона заручилась неабиякою підтримкою правлячої партії "Грузинська мрія". Зокрема, політсила надавала Зурабішвілі фінансову підтримку. Зазначимо, керівником "Грузинської мрії" є мільярдер Бідзіна Іванішвілі, якому закидають узурпацію влади – мовляв, він одноосібно контролює всі важелі управління країною.
Читайте також: Кандидата в президенти Грузії затримали під час розповсюдження марихуани: фото, відео
Сама Зурабішвілі назвала рішення політсили про підтримку її кандидатури демократичним з боку правлячої партії і правильним для країни.
29 листопада Центрвиборчком Грузії оголосив про перемогу Саломе Зурабішвілі на виборах президента після обробки голосів з 99,7% виборчих дільниць. Політик набрала 59,56% голосів, а її суперник у другому турі Григол Вашадзе – лише 40,44%. Як зауважили в комісії, за Зурабішвілі віддали голоси майже півтора мільйона виборців.
Саломе Зарубішвілі стала президентом Грузії
Позиція щодо Росії
Зурабішвілі відзначає, що виступає за "збалансований підхід у відносинах з Москвою і Заходом". За її словами, вона не є прихильницею Росії. Перед початком своєї виборчої кампанії політик заявляла, що її метою і мрією її сім'ї була, є і буде захист свободи і незалежності Грузії від Росії.
Проте, під час передвиборчої кампанії Зурабішвілі наштовхнулася на критику через проросійську позицію. Зокрема, вона зробила заяву, що Росія почала війну проти Грузії ще 100 років тому, але в 2008 році Грузія спровокувала нову хвилю конфлікту тим, що піддалася на російську провокацію.
Ця заява не сподобалося і опозиції, і багатьом представникам правлячої партії. Пізніше вона пояснила, що в 2008 році в ролі агресора виступила Росія, але, за її словами, Саакашвілі і його оточення зіграли на руку Москві, давши військову відповідь російській провокації. І тоді Росія це використала як привід для початку війни проти Грузії.