Як саміт БРІКС зруйнував дитячі мрії Путіна про велич і міцних союзників

У Росії було кілька головних напрямків. Про них поговоримо далі.

Читайте також Трамп змінив свій план захоплення влади на випадок програшу на виборах

Чого Росія хотіла від БРІКС

1. Боротьби з санкціями та вибудовування на основі організації економічної системи, яка свідомо не реагує на спроби США та ЄС вводити санкції щодо низки держав. Для Владіміра Путіна було вкрай важливо отримати щось подібне до різкої антизахідної декларації.

2. Сформувати договірну базу кредитування та системи передачі технологій усередині БРІКС.

Простіше кажучи, спробувати погрожувати створенням "берлінської стіни" в економіці, де незахідні держави використовуватимуть насамперед власну технологічну базу, яка з роками віддалятиметься від умовно "західної". Що створить передумови умовної "берлінської стіни" й у світовій політиці.

3. Заявити про дедоларизацію та, по можливості, анонсувати нову "цифрову валюту". Причому у цьому напрямку активно працювала й інформаційна машина, переконуючи аналітиків та політиків, що ця справа вирішена. Доходило до смішного, коли серйозні аналітики, посилаючись на контакти із "західними колегами", намагалися в цьому переконувати й мене.

4. Важливе та політичне – зіграти на треку розширення БРІКС для того, щоб додати до організації нових членів. Насамперед тих, хто голосуватиме синхронно з Росією. Тобто посилити власну вагу у структурі. Тим більше, що сумний досвід втрати контролю над ШОС Путін уже має.

5. Отримати демонстрацію підтримки у війні проти України. Насправді сталося дещо інше.

Пройдемося пунктами у зворотному порядку.

Членів БРІКС більше цікавить Близький Схід, ніж Україна

Згадка у фінальних документах про неприпустимість масштабування війни. Частина аналітиків в Україні сприйняла це як заяву про неприпустимість ударів по території Росії. Але згадаймо, як працює Росія перед важливими переговорами, а саме концепцію "ескалація задля деескалації" і так звану флангову дипломатію та периферійні кризи. Росія з радістю створює додаткові проблеми в інших регіонах, щоб у разі переговорів запропонувати "вирішити все в комплексі", де поступки за другорядними для себе напрямками обміняти на поступки за ключовим.

Важливо У ЗМІ ветеранів називають героями, а в реальності перехожі від них тікають

Африка, Ємен, "ХАМАС", "Хезболла", Іран – запитайте про терміни коли почалася ескалація. Потім почитайте самого Путіна та його оточення. Вони говорять про ризик масштабування війни, намагаючись лякати партнерів України.

Тут ми маємо швидше не надто приємну для Путіна заяву, ніж дотримання його лінії. Для країн БРІКС, наприклад, проблема Ємену значно важливіша, ніж війна в Україні. Загроза дестабілізації Близького Сходу також.

Сюди ж додамо відсутність у документах згадки про "російські пропозиції". Є заява про необхідність врегулювати відповідно до статуту, цілей та принципів ООН. А це на хвилину і територіальна цілісність.

Посилення Росії у БРІКС скасовується

З цим велика біда. Кремль розраховував на Білорусь, Сербію, країни Центральної Азії, Венесуелу, можливо, африканські держави із зони російського впливу. Всі ці країни могли б створити пул голосів, що дає можливість Росії диктувати свою повістку.

Але ще перед самітом Казахстан раптом завив, що зараз членство у БРІКС для нього не є ключовим завданням. Решта держав регіону теж досить холодна до цієї ідеї (що може здатися дивним, якщо врахувати досвід попереднього саміту). Білорусь заявляє про намір вступити, але задовольняється завданням набуття статусу партнера.

Цікаво Важливий нюанс про атаки рекордною кількістю "Шахедів" у жовтні

Чому? Відповідь у позиції КНР та Індії. Китай зайнятий трансформацією ШОС у свою структуру, обмежуючи вплив Росії. Створювати на цьому етапі проблеми у БРІКС не має наміру. Тому держави-партнери Пекіна (навіть ті, де є суттєвий вплив Кремля) різко стримали апетити.

Цифрова валюта залишилася мрією Путіна

Найбільш хайпова тема. Насправді сторони анонсували збільшення взаємного кредитування у національних валютах. Що і так відбувається і є політикою КНР, Індії та ПАР щодо посилення своїх валют та політичного впливу. Де-факто анонсовано, що грошей буде більше. Що логічно з огляду на розвиток організації.

"Священна корова" Кремля у вигляді "нової цифрової валюти" так і залишилася мріями Путіна і політичними галюцинаціями тих, хто сидить на так званих російських "інсайдах". Ну й символічною купюрою, яку російський президент намагався дарувати учасникам саміту.

Це не означає, що ідея немає права на життя. Вона може бути реалізована, але лише після завершення політики посилення впливу національних валют КНР, Індії, ПАР. Або провалу настільки сильного, що знадобиться новий механізм забезпечення взаємних розрахунків. Бажанки Кремля на цьому етапі партнерів не цікавлять.

Те саме стосується і світової торгівлі, санкцій. Держави БРІКС, природно, заявили про проблему, але не підвищували ставки.

Члени БРІКС мають власні бажання

Отож, БРІКС дійсно поступово трансформується у міжнародну структуру, аналогічну за своїм потенційним впливом із G7. Але при цьому країни-учасниці не бажають створювати "антизахідний блок". Вплив країн БРІКС зростає. Однак організація не перетворюється на "політичний блок", як цього хотілося б Путіну, хоча б тому, що вона об'єднує досить різні за своєю політичною системою держави.

Актуально Путін отримав удар у спину від Вірменії та Казахстану

БРІКС дійсно поступово підходить до моменту перетворення на потужну систему економічної взаємодії. Але при цьому не має бажання виступати в ролі "політичного супротивника" для країн, умовно, "західної цивілізації". Тут йдеться швидше про спільне просування інтересів країн-учасниць.

І, нарешті, казанський форум БРІКС показав, що країни-учасниці не горять бажанням надавати Росії майданчик для свого геополітичного посилення. Росія – частина організації, і сьогодні це один голос із дев'яти. Змінювати баланс та посилювати можливості Кремля ключові учасники БРІКС не поспішають. А ось розширювати організацію на наступних етапах, коли Росія вже не зможе формувати "пул залежних" при голосуванні, найімовірніше.

2025 року головування у БРІКС відійде, ймовірно, Бразилії. І це буде вже зовсім інший порядок денний.

Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.