Про 12 пакет обмежень проти Росії, майбутні резолюції Європарламенту та вплив війни в Ізраїлі на підтримку України – читайте в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу з експрем'єром Литви Андрюсом Кубілюсом.

Цікаво Перемога України, ядерні удари чи холодна війна: в ЄС назвали 4 можливі сценарії майбутнього

Під час свого виступу в Європарламенті ви говорили про 7 необхідних кроків, які необхідно вжити для посилення санкцій проти Росії. Це бажані кроки чи вже є конкретний план дій?

Як завжди, у нас була дискусія в парламенті. На початку листопада ми проголосуємо за резолюцію, вона ще в процесі розробки, але головні пункти цього документа вже зрозумілі. Ця резолюція буде спрямована на те, як зробити санкції ще ефективнішими, жорсткішими, зменшити здатність Росії фінансувати цю війну, а також отримувати західні високотехнологічні компоненти для виробництва зброї.

На це вже направлені головні санкції ЄС, вони вже діють. За попередніми даними, доходи від продажу нафти й газу порівняно з тим, які вони були до війни, зменшилися у два рази, але все ще залишаються досить великими. Росія отримує 700 мільйонів євро в день з продажу цих ресурсів у всьому світі, а ЄС все ще платить за це близько 2 мільярдів євро щомісяця. Зараз ми шукаємо можливості, як зробити так, щоб ці грошові потоки як світові, так і європейські, зменшилися найближчим часом.

Крім того, і про це я казав під час свого виступу в Європарламенті, можливо, ми будемо говорити й про інші санкції – заборону на імпорт високотехнологічних виробів і про те, як Росія знаходить шляхи обходу вже чинних обмежень. Ми сподіваємося, що наша резолюція сприятиме подальшому розвитку подій та прийняттю рішень в інших європейських інституціях.

А чи є у вас інформація щодо 12-го пакету санкцій? На якому етапі зараз цей процес?

Єврокомісія вже працює над наступним пакетом санкцій, але вже досить тривалий час ми не чуємо чогось конкретного. Саме тому ми вирішили в Європарламенті провести дебати та проголосувати за резолюцію, аби показати Єврокомісії, що ми бажаємо більшого.

На фоні відсутності нових пакетів санкцій та війни в Ізраїлі. На вашу думку, чи не відійшла тема війни в Україні на другий план?

Такі занепокоєння є, але я думаю, що аналітики, експерти й політики розуміють зв'язок між російською війною проти України й тим, що ХАМАС почав терористичну війну проти Ізраїлю. Згадуючи про зв'язки між Іраном та Кремлем, між Іраном та ХАМАС, і згадуючи про візити лідерів ХАМАС до Москви, я особисто бачу це як втілення плану Кремля, аби війна навколо Європи поширилась на нові території.

Навіть в радянські часи, як сьогодні показують архіви, багато палестинських терористів у той час навчалися в радянському таборі, особливо в частині східної Німеччини. Тобто нам добре відомі ці зв'язки й зрозуміло, що в Путіна є ще, скажімо так, декілька "кнопок", як розширити війну. Я думаю, що на фоні об'єднання світового тероризму Захід врешті прийде до бажаного висновку, що найголовніших терористів, тобто Кремль, треба перемогти в Україні.

Як представник Литви в Європарламенті, на вашу думку, чи стало безпечніше для вашої країни за останні декілька років?

Як не дивно, але ми відчуваємо себе в більшій безпеці, хоча війна Кремля проти України відбувається недалеко від нас, а ще сусід Лукашенко намагається створювати міграційні проблеми. Західні країни почали розуміти, наскільки небезпечною є авторитарна Росія.

Україні доводиться платити велику ціну, вона охороняє всю Європу, і вся Європа має бути вдячна Україні. З іншого боку те, що Росія є великою загрозою, дає змогу почуватися в більшій безпеці, хоча нам бракує і військової мобільності, а військова промисловість все ще не може забезпечити всі потреби.

Щодо реконструкції України. Чи варто Україні реально розраховувати на заморожені російські активи?

Зараз ми проголосували за фінансовий інструмент Ukrainian Facility. На наступній сесії в Брюсселі ми будемо голосувати за посилення санкцій і я вже говорив з колегами з різних партій про те, що треба готувати іншу резолюцію – про можливий механізм передачі заморожених російських грошей Україні. Ми не задоволені тим, що пропонує Єврокомісія, яка, скажімо так, заблукала серед міжнародних юристів і боїться передати ці гроші без правової бази.

Тому зараз Єврокомісія думає, як ці гроші інвестувати в економічні проєкти, а дивіденди вже передавати Україні. Але в такому випадку Комісія розраховує, що тільки приблизно три мільярди євро на рік Україна могла б отримувати з цих дивідендів, хоча потреби України на реконструкцію наближаються до половини трильйона євро. І те, що сьогодні робить ЄС, готуючи ці 50 мільярдів євро для України, це лише 1/10 необхідної суми.

За підрахунками, заморожено приблизно 300 мільярдів євро російських активів, і більшість з них перебувають в ЄС, якщо більш конкретно, то саме в Бельгії, де існує інструмент Euroclear, який і заморозив усі ці гроші. Особисто я виступаю за те, щоб ЄС пішов за прикладом США, де політики й експерти кажуть, що всі ці гроші можна відібрати й передати Україні, не порушуючи міжнародних правил.

На тлі перемоги проросійської партії в Словаччині, чи не стане це проблемою під час початку переговорів щодо вступу України до ЄС?

Добре, що в Польщі фактично перемогла "Громадянська платформа" і це принесло трохи оптимізму, оскільки ця картина Угорщини, Словаччини та колишнього уряду Польщі виглядала б дуже похмурою.

Зараз ці зміни в Польщі для мене є сигналом, що центральна Європа може відновити своє нормальне становище. Хоча, звичайно, є настороженість, що центральна Європа, де багато країн підтримують Україну, може стати проблемою. І це занепокоєння виникає через економічні причини.

Я бачу в центральній Європі острах конкуренції з економікою України, особливо в аграрному секторі та промисловості. Але я думаю, що це абсолютно помилковий підхід, тому що економічно успішна Україна принесла б багато благ для всієї центральної Європи.