В одному зі сценаріїв Україна зможе виграти війну, вступити до ЄС та НАТО, а режим Путіна буде повалений. Саме такий варіант нашій державі й потрібен, але чи збудеться він, а головне за яких обставин – читайте в матеріалі 24 Каналу, доступ до якого ми отримали з Європарламенту.
Варте уваги Нам треба не посипатися та протриматися до магії великих чисел, – інтерв'ю з Миколою Бєлєсковим
Чотири сценарії розвитку війни
Дослідницький центр Європарламенту оприлюднив документ про можливі сценарії України на шляху до ЄС та відносин Євросоюзу з різними країнами аж до 2035 року.
Сценарії завершення війни Росії проти України / інфографіка Дослідницького центру Європарламенту
Сценарій 1: Справедлива перемога та стабільність
Варто відразу зауважити, що цей варіант європейських аналітиків найоптимістичніший. Експерти зазначають, що за такого розвитку подій ЄС та США таки продовжать військову та фінансову допомогу Україні, незалежно від того, яка партія буде при владі в США. Україна зможе виграти війну та вигнати російських окупантів зі своєї території.
- У Росії впаде режим Путіна, а до влади прийде новий уряд, який зможе укласти мирну угоду, виплатити репарації та віддати воєнних злочинців до міжнародного трибуналу.
- У Брюсселі вважають, що за таким сценарієм Захід міг би скасувати санкції проти Росії, що дозволило б їй поступово інтегруватися у світову економіку. А Туреччина та Китай змогли б виступити посередниками.
- У разі повного програшу Москви, змінився б і режим у Білорусі. Без підтримки Путіна Лукашенко втратив би владу, а Мінськ став би менш залежним від Кремля.
Водночас аналітики переконані, що, попри розширення співпраці зі Заходом, Росія б не розвивала справжню демократію.
Щодо євроатлантичної інтеграції України – вона б відбувалась швидко та успішно. Україна б могла приєднатися до НАТО відразу після війни, а українська армія забезпечила б провідну роль на східному фланзі Альянсу.
Згідно з цим сценарієм, після війни Україна зосередиться на складних переговорах про вступ до ЄС. Києву доведеться працювати над питанням верховенства права, реінтегрувати Донбас, а також уникнути створення нової олігархічної системи,
– зазначають європейські аналітики.
Перехідний період, під час якого Україна буде імплементувати екологічне та сільськогосподарське законодавство ЄС, дозволили б частково розмінувати територію. Паралельно з тим, Євросоюз би розпочав внутрішні інституційні реформи.
До Євросоюзу Україна разом із Молдовою, Чорногорією, Албанією та Північною Македонією змогли б приєднатися до 2033 року. Після вступу Україна отримувала б найбільше дотацій з регіональних та сільськогосподарських фондів ЄС. Відбудову України координували б США, ЄС, інші країни G7 разом із Китаєм. Україна стала б прикладом "Зеленого курсу", замінивши паливо на відновлювані джерела енергії під час реконструкції. А українські переселенці повернулись б додому й допомагали відбудовувати країну після війни.
Що ж, тепер можна перейти й до інших варіантів розвитку подій – хтось може назвати їх песимістичними, а хтось – доволі реалістичними.
Сценарій 2. Друга холодна війна – нова "залізна завіса"
Згідно з другим сценарієм, ЄС та США продовжать надавати військову та фінансову підтримку Україні. Хоча Україна зможе витіснити Росію із захоплених у 2014 році районів Донбасу, вона не зможе повністю відвоювати свою територію. Зокрема, росіяни можуть закріпиться в Криму та на окупованих частинах Донбасу, побудувавши нову версію "залізної завіси".
- Однак, Росія не зупиниться та буде вести гібридну війну проти України та її союзників. Наступник Путіна (ким би він не був) не змінить цю політику й типові російські наративи. Тому західні санкції залишатимуться в силі, а російська економіка переорієнтується на Схід.
- Крім того, Росія може знайти підтримку Китаю, оскільки ця країна теж зазнаватиме економічних обмежень – вже з боку США. ЄС дедалі частіше підтримуватиме спільну точку зору зі США, і це може призвести до біполярного світу. Європейський Союз зблизиться зі Сполученими Штатами у питаннях торговельної та промислової політики.
За такого сценарію Україна змогла б інтегруватися в Євросоюз. У разі наявності окупованих територій в ЄС би посилалися на прецедент Кіпру. Зрештою, разом із Західними Балканами та Молдовою Україна таки приєдналася б до ЄС,
– припускають експерти.
Нові країни-члени проходитимуть поетапну інтеграцію в ЄС. Цей механізм дозволив би відкласти інституційні реформи в Брюсселі. Співпраця Євросоюзу та НАТО посилиться, а ОБСЄ, як структура, все більше втрачатиме своє значення.
У межах біполярного світу Китай не буде допомагати відновлювати Україну. Цим питанням займеться спеціальна робоча група "Великої сімки".
Сценарій 3. Заморожений конфлікт
У такому разі ЄС та США все більше вагатимуться щодо підтримки України. Після президентських виборів США у 2024 році новий американський лідер може змінити пріоритети: з фінансової допомоги України переключитися на внутрішні проблеми та геоекономічне протистояння з Китаєм. У той час країнам-членам ЄС буде все важче знайти компроміс щодо рівня підтримки України.
На думку фахівців, спочатку Росія може скористатися ситуацією та отримати незначні здобутки на полі бою. Однак далі обидві країни не зможуть просуватися на фронті. Тоді як Росія, так і Україна шукали б спосіб завершити війну і зосередитися на економічному відновленні. Експерти зазначають, що, можливо, сторони провели б переговори за участі Туреччини та/або ООН. За таким сценарієм країни б могли укласти угоду про припинення вогню і створення якоїсь "нової республіки на Донбасі". Російські війська були б змушені відійти на території, захоплені у 2014 році, а блакитні шоломи ООН були б розміщені на окупованих після 2022 року територіях.
Київ та Москва могли б провести вибори через 10 років під міжнародним наглядом для визначення остаточного статусу Донбасу і Криму. У такому випадку Україна проголосила б нейтралітет та вилучила зі своєї Конституції мету членства в НАТО. Білорусь залишилася б під московським впливом, але мала б більше можливостей для свого курсу. Натомість Китай зможе балансувати між Росією та ЄС, а торгівля із США скорочуватиметься.
- Після проголошення нейтралітету Україна б призупинила свій шлях до членства в НАТО. Згідно з цим сценарієм, може відбутися стагнація і в євроінтеграційному процесі. Більшість країн-членів ЄС відчуватимуть меншу нагальність у прискоренні вступу України та Молдови до Євросоюзу.
- Після відкриття переговорів про вступ перемовини не просувались б далі через слабкість української демократії та верховенства права. Можливі погіршення відносин між ЄС та Україною, особливо в разі приєднання до ЄС країн Західних Балкан. У такому випадку Київ віддавав би перевагу "дружнім до нього країнам". Водночас внутрішні розбіжності Євросоюзу заблокували б інституційну реформу ЄС.
У такому контексті головними спонсорами відновлення України стануть приватні інвестори, а не ЄС. Без доступу до внутрішнього ринку ЄС українська економіка скотилася б в рецесію, а багато малих і середніх українських підприємств збанкрутували б. Лише частина українських біженців повернулися б відбудовувати Україну, тоді як більша частина залишилася б за кордоном через кращі можливості.
Сценарій 4. Ядерні удари та розпад Росії на частини
За цим сценарієм Україна продовжить отримувати потужну підтримку від ЄС та США і швидко зможе витіснити Росію з Донбасу. Однак, на відміну від першого сценарію, це може не призвести до падіння режиму Путіна.
- Коли Україна піде на Крим, Росія може розпочати наступ з боку Білорусі. Ескалація конфлікту може зачепити й Придністров'я, а також Вірменію, Азербайджан чи Іран. В такому разі Росія опиниться під сильним тиском і застосує ядерну зброю в західних регіонах України, аби зупинити постачання зброї Києву.
- НАТО відразу ж застосує Статтю 5 після такого, як ядерні опади опиняться на території держав-членів НАТО. Цілеспрямовані авіаудари Альянсу знищили б більшу частину російської армії в Україні, Чорноморський флот та ядерні пускові майданчики в Росії.
У такій ситуації частина російських солдатів здасться, а приватні найманці продовжать воювати. Якщо ж Росія атакує країни-члени НАТО, війна може загостритися. За таких умов у Росії можливий військовий переворот, але новий уряд не зможе вести успішні переговори.
Якщо країни НАТО зазнають нападу, то в майбутньому Євросоюз буде затьмарений кризами й страхом перед майбутньою війною з Китаєм. Питання розширення може ще більше розділити блок. Інфляція, бідність та недоступність житла стануть серйозними проблемами в Єврозоні. В ЄС процвітатиме злочинність та корупція, а міжнародний вплив блоку зменшиться. Західні держави сфокусуються на створенні нової потужної архітектури безпеки з центром у вигляді НАТО.
Реконструкцію України координуватимуть МВФ та Світовий банк під егідою США. Хоча в деяких сферах застосовуватимуться стандарти ЄС, потреба в подальшому їхньому узгодженні зменшиться через відсутність перспективи вступу.
З повним текстом документа можна ознайомитися тут: