В Італії виник новий рух: хто виступає проти багатіїв та ультраправих

Хитка коаліція як фон

Загальновідомий факт, що коаліції та уряди в Італії довго не живуть. От і зараз головна проблема італійської політики – нестійка коаліція. Справа в тому, що Італія (як і всі інші члени ЄС) має прийняти новий банківський механізм, який називається "Європейський механізм стабільності" (ЄСМ). Якщо не вийде, то скоріш за все, країна буде рухатись у напрямку дострокових виборів.

ЄСМ, як аналог МВФ для зони євро, був створений 2012 року. Він слугує таким собі "рятувальним колом" для подолання наслідків економічної кризи 2010 року. Вона тоді найбільше вдарила по тоді доволі бідним державам як Іспанія, Португалія, Ірландія та Італія. Саме на Апенінах стає все більше помітно, як суспільство розширює прірву між багатими та бідними. Механізм надає позики країнам, які переживають труднощі в економіці, але за умови виконання деяких фінансово-політичних умов.

Минулого року, коли Сальвіні ще входив до уряду, то просувалися такі ідеї: зменшити пенсійний вік та податковий тиск і погодити безумовний дохід для малозабезпечених верств населення. Це все, за підрахунками Єврокомісії, коштувало б Риму до 100 млрд євро! Бюрократи Брюсселю дуже здивувалися і майже наклали санкції на Італію. Як тоді так і зараз, головною діючою особою був голова уряду Джузеппе Конте, який вмовив єврокомісарів "не помічати" великі видатки Італії у обмін на прийнятий бюджет цього року, який вже добігає свого завершення.

Це важливо: Італія підтримає санкції ЄС проти Росії

Але на порозі рік 2020 і "знову ті ж самі граблі". Права партія "Ліга" вважає, що якщо Італія відкоригує свій борг, то опиниться "під зовнішнім керуванням", а Конте – то зрадник. Додає "вогню" і голова МЗС Італії від “Руху 5 зірок” Луїджі де Майо, який вимагає не підписувати ЄСМ до тих пір, допоки Європейський валютний союз не надасть зрозумілі подальші плани розвитку. 13 грудня, на Саміті ЄС, Італія внесла зміни у текст угоди щодо механізму, тепер його підпишуть пізніше. Він цього рішення буде, по факту, залежати доля коаліції. З лівого табору лунає думка, що "все добре, зрада відміняється". Міністр фінансів Роберто Гуальтьєрі підкреслив, що "борг Італії залишається стабільним, проводити його коригування не має потреби, кредити від ЄСМ нам не потрібні".

Ось на такому контраверсійному фоні почалися протести на півночі країни. Протести "Сардин".

"Сардини" проти Сальвіні: як і чому виник новий рух

"Турін не для Ліги" з акції протесту у Турині / Фото: Getty Images

Отже, чому тисячі італійців заповнюють головні площі міст та приносять на протести зображення риб сардин? Початкова ідея виникла у 32-річного економіста та інструктора Маттео Санторі та його друзів, які втомились від правої риторики пана Сальвіні та зараз намагаються протистояти усьому, що з цим пов’язано.

“Ви гралися нами, але досить. Досить політики, яка опікується лише багатими та ультраправими, потрібна така, яка турбується про всіх італійців!” – кажуть вони. Хоча формально протест є аполітичним, він точно є "анти-Сальвіні". Втім, лише цього недостатньо, щоб зрозуміти, чому італійці повстали. Треба ознайомитись з регіоном, де все почалося.

Емілія-Романья дійсно багата. Причому багата не лише за мірками Італії, але й ЄС, маючи дуже низький рівень безробіття. В Італії ВВП регіону третє після Больцано та Ломбардії. Найбільш відома галузь промисловості – машинобудування. Це "Ферарі", "Мазераті", "Ламборгіні", "Дукаті" і трактори. Після цього – сільське господарство, виноробство та молочна промисловість, де лідерство утримує місто Парма (так, сир "пармезан" саме звідси).

Але у всьому є "але", що може зіграти на руку політикам. Бізнеси у Емілії-Романьї злі на уряд через новий податок на пластикові упаковки. Якщо його затвердять, бізнес платитиме один євро за один кг виробленого пластику. Незадоволений ним і лідер нової партії “Italia Viva”, колишній прем’єр, Маттео Ренці.

Колишній голова уряду Маттео Ренці заснував нову партію "Італія жива" / Фото: Getty Images

Здавалося би, Емілія-Романья однією з останніх має протестувати. Втім, як пояснює кандидатка історичних наук, асоційований член Ради зовнішньої політики "Українська призма" Вікторія Вдовиченко, цьому є обгрунтовані причини. 26 січня 2020 року регіон чекають місцеві вибори і головною кандидаткою з високими рейтингами є Лючія Боргондзоні, якраз від Сальвіні. Раніше вона була заступницею міністра культури Італії.

Сам одіозний політик заявив, що "хоче звільнити регіон від лівих". Один із засновників "Сардин", Андреа Гарреффа, відповів йому: "Італію звільнили від темних сил після Другої Світової. Нас не треба звільняти, ми вільні люди, які збираються разом, бо демократія та базові цінності під загрозою". Сальвіні пообіцяв, що наступного разу прийде на площу.

Читайте також: У Мілані 200 тисяч людей вийшли на марш проти расизму: яскраві фото

Як сказано вище, жителі одного з найбільш лівих регіонів країни не бажають політичної залежності від ультраправого Сальвіні, бо вона, зазвичай, несе за собою расизм (це серйозна проблема не тільки на стадіонах, але й суспільстві, частина вважає його виправданим), ксенофобію та боротьбу з мігрантами. До того ж, є приклад також лівої центральної Умбрії, де Сальвіні вже "поставив" свого губернатора та міста Іврея, яке "впало до ніг" правим після 60-ти років керування лівоцентристів. Зрозуміло, що перемога в Емілії-Романьї значно посилить позиції Сальвіні та, можливо, дасть змогу знову повернутись до влади з опозиції. Він досі найпопулярніша у Італії політична фігура, на яку складно не зважати. А популізм завжди знаходив у Італії родючу землю.

Початок є, а далі як?

Акція "Сардин" у Неаполі, Італія / Фото: Getty Images

Перші акції “Сардин” відбулися у Болоньї. Планувалося зібрати 6 тисяч людей. Цифра дуже символічна, бо місцевий Палац спорту вміщає саме таку кількість людей (Сальвіні мав виступати саме там). У результаті, від 12 до 15 тисяч людей прийшли, зголосившись через соціальні мережі. Вони зібралися докупи, як "сардини у бочці під дощем". Ініціативу підходили у інших регіонах: акції були заплановані у Флоренції (центральна Тоскана), Беневенто (південна Кампанія) і у "південній столиці" – Неаполі. На крайній півночі, у місті Генуя, прийшло майже 30 тисяч італійців.

Так, поки що руху бракує зрозумілої структури, мети, спрямування, чітко прописаного маніфесту, зазначає Вікторія Вдовиченко. Все це ще формується. На акціях часто можна побачити Конституцію країни та почути державний гімн. Під час міжнародної акції "Сардин" 14-го грудня у у Римі, лідери заявляли про "інклюзивність", соціальні закони та підтримку мігрантів. Втім, ставати політичною партією у них бажання немає. Акція відбулася на символічній для лівих сил площі Сан-Джованні, яка вміщає до 1 млн осіб.

Чи припускається рух помилок? Звісно що. Наприклад, організатори римської акції запросили на неї навіть фашистів з "Каза Паунд". Лідер "Кази", Сімоне де Стефано, відреагував: "Мені подобаються їхні ідеї. Кажуть, вони ще їх шукають?". Це відштовхнуло деяку частку прихильників від "Сардин". Подивимось, чи це лише помилки стартового періоду, які будуть виправлені у подальшому.

Протести під "брендом" "Сардин" мали відбутися і у інших містах Європи та у американських Нью-Йорку і Сан-Франциско. Болонья вдруге народила потужний рух, після "5 зірок" у 2007 році, які фокусувалися на політичній корупції і пізніше стали партією. Втім, їх популярність зараз стрімко падає. Але одне зрозуміло точно: Італія поступово прокидається та починає відкидати ідеї популістів, які призвели до поточного стану речей.