Гавайські острови, найізольованіший архіпелаг на планеті, справжній рай для серверів. Місцеві жителі каталися хвилями Тихого океану на дошках упродовж сотень років. І кілька віків тому, і зараз для гавайців серфінг на саморобних дошках – частина ритуалу. Для цього потрібно було бути не лише спритним, але й сильним, адже тодішні дошки для серфінгу важили близько 70 кг.

Європейці ж уперше побачили дошку для серфінгу в 1767 році на Таїті. Це сталося під час кругосвітнього плавання фрегата "Дельфін" під командуванням Семюела Уолліса.

Читайте також: Еверест – виклик для сильних духом

Найбільш вітряне місто світу Велінгтон, столиця Нової Зеландії, приваблює серферів саме високими хвилями, що здіймаються на узбережжі.

Серфінг входить до списку 20 найнебезпечніших видів спорту у світі.

Якщо дуже хочеться осідлати хвилю, а моря поблизу нема, не проблема – міські річки у цьому сприяють сміливцям. Існують також басейни для серфінгу зі штучними хвилями (з контрольованими параметрами висоти і швидкості). Перший такий басейн був побудований у Японії.

Читайте також: Як гольф став справжньою елітарною грою для джентльменів

Серфінг поділяють на кілька категорій, залежно, від різновидів дошки та особливостей катання. Наприклад, у тов-ін-серфінгу дошки забезпечені спеціальними петлями для ніг, щоб серфер не впав, оскільки на великих хвилях і у вітряну погоду він багато часу витає в повітрі. Бодібординг – серфінг у положенні лежачи на короткій м'якій дошці. У бодісерфінгу роль поверхні відіграє тіло серфера – короткі ласти на ногах і спеціальна рукавичка на руці, що дає можливість підняти голову.

Цікаво, що пінополіуретан, який використовують у гідрокостюмах, був створений під час Другої світової війни і слугував ізоляційним матеріалом для холодильників. Тепер у ньому розсікають хвилі гарячі сервери.

І ще трохи серферного сленгу. Серф – стиль музики для серферів. Гуфі – провідна нога серфера. Регуляр – ведена нога . Ходад – людина, яка тусується на пляжі і носить зі собою дошку, але на ній не катається. І ще один дуже промовистий факт, що свідчить про терплячість кожного серфера – лише 8% часу у воді серфер витрачає власне на катання, інші 92% він чекає на "свою" хвилю.