Що ховається всередині людини у пікселі

Узагальнення людей у пікселі

Адже в нас теж можна знайти все, що завгодно. Героїзм та егоїзм. Сміливість та бюрократію. Самопожертву та байдужість. На всіх однакова форма, але під нею різні люди. І твоя розповідь про армію залежатиме від того, де саме в побаченому і пережитому ти розставлятимеш свої закладки.

Читайте також Росія заблокувала зернову угоду: 4 кроки для України

Одні й самі ситуації очевидці описуватимуть по-різному. У цьому немає суперечності – у Силах оборони служать сотні тисяч людей. У кожного з них – свій досвід, своя емоційна система та своя життєва оптика. Кожна солдатська проповідь – насправді сповідь. У цей момент ми слухаємо не стільки розповідь про те, що сталося, скільки розповідь про того, хто говорить.

У тилу нас часто узагальнюють. Людина в пікселі одразу перетворюється на представника касти. Сказане ним потім кочує по сайтах новин із заголовками із серії "солдати розповіли, що їм подобається/не подобається/вбиває/робить сильнішими".

Але в тому й річ, що в кожному інтерв'ю на запитання відповідає не форма, а той, хто під нею. Офіційні армійські спікери невипадково нагадують роботів – їхня робота полягає в тому, щоб не пускати в комунікацію особисте.

А особисте лізтиме обов'язково.

Війна вимотує. Люди втомлюються. Чим ближче до фронту – тим більше повноважень є у нашої "внутрішньої мавпи". Чим далі від тилу – тим часом складніше її контролювати. "Внутрішня мавпа" харчується нашим стресом й іноді приходить прокричатися в соціальні мережі. Вихлюпує в них образу і лють, розпач і гнів, злість та втому. Але у кожного, хто це чує у тилу, виникає спокуса узагальнити приватне – до спільного, а індивідуальне – до колективного.

Цікаво Як стаціонарні камери у містах грають на руку ворогу

Наші судження – це наслідок наших характерів. У складної людини світ улаштований складно. У легкої – просто. Підозріла людина живе в підступному світі, а добра – у доброзичливому. Нікому не спаде на думку узагальнювати свого сусіда по сходовому майданчику до настроїв всього під'їзду. Доки ваш сусід не одягне піксель.

У цьому узагальненні фронту часом вбачається спроба тилу побудувати дистанцію. Але правда в тому, що немає жодних спеціальних людей, народжених для війни. Три чверті тих, хто носить піксель, ще нещодавно були цивільними. У кожного за спиною шлейф власної біографії, тилової професії та сімейної історії.

Пасажири будь-якого автобуса, на якому ви їдете на роботу, цілком могли б бути вашими товаришами по службі у взводі. Нехай вас не дурить наша форма. Вона може бути на кожному.

Головне питання майбутнього

У наших обличчях мало епічності. Коли про цю війну зніматимуть фільми – ми не пройдемо кастинг навіть у масовку. Нас зіграють лауреати премій та звань, а ми, сидячи у залі, обговорюватимемо неточності сюжету. Просто нам випало жити у суб'єктний період історії своєї країни. Підсумок нашої війни визначить правила, за якими житиме континент. І ці правила прямо зараз переписують люди, з якими до війни ви ходили одними й тими ж вулицями.

Актуально Не лише на суші: яким може бути контрнаступ ЗСУ

Армія подарувала кожному можливість стати частиною чогось більшого. Частиною історії, яку вивчатимуть. Частиною процесу, про який напишуть книги. Армія дає можливість бути співавтором подій, які врівноважують уявлення про добро і зло, що похитнулися.

"А що ти робив під час війни?". Мабуть, саме так звучатиме головне питання нашого майбутнього. І навіть якщо ви не плануєте його собі задавати, то швидше за все, вам його будуть задавати ваші діти.

Одні наші друзі стануть вулицями. Інші – пам'ятниками. Треті писатимуть мемуари – у яких згадуватимуть саме те, на чому вони заздалегідь розставили закладки у своїй пам'яті.

Майбутні покоління нас обов'язково звеличуватимуть – щоб дуже повсякденні ми відповідали масштабу наших подій. Але ті, хто живе одночасно з нами, знають правду. Ми нічим від вас не відрізняємось. Ми такі самі, як ви. Тільки втомлені, непоголені та зосереджені. Які також можуть розповідати різне про те саме.

Бо армія справді як Біблія. У ній можна знайти все, що завгодно.

Навіть себе.