Про це в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу зазначив колишній речник президента Європейської Ради, радник експрем'єр-міністра Бельгії, волонтер організації FinEst Volunteers в Україні Баренд Лейтс, розповівши про розмову з українськими школярами, яка його вразила.

Дивіться також Народилася з однією ногою та стала морпіхом: інтерв'ю бельгійки, що служить в ЗСУ

Над чим розмірковує українська молодь?

Цього тижня волонтер організації FinEst Volunteers викладав курс в одній зі шкіл, якій була надана невелика фінансова допомога. Зі слів Лейтса, його шокувало те, що він почув від підлітків. Він наголосив, що сьогодні їхнє майбутнє поставлене на паузу, вони не знають як будувати плани на найближчий час. Тому що не знають, чи будуть призвані на військову службу, чи зможуть продовжити навчання.

Як зазначив волонтер, багато з них хочуть виїхати за кордон, просто жити своїм життям, бути безтурботними, як і належить у їхньому віці. Однак нині вони стикаються з важливими життєвими питаннями.

"Я розмовляв з хлопчиками, які говорили: "Я дуже сумніваюся, чи зможу служити своїй країні, як солдат, як це зробити, як змиритися з цим. Я не хочу ризикувати життям. Я хочу будувати майбутнє". Не можу собі уявити, щоб мені довелося зіткнутися з цим у 16 – 18 років. Але це життєвий вибір для багатьох хлопців і дівчат в цій країні. Це дуже жорстоко. Це перевіряє суспільство таким чином, що ми навіть не можемо собі уявити в ЄС, бо ми вільні, можемо робити все, що хочемо", – озвучив Лейтс.

Що відомо про діяльність Лейтса та що його вразило в Україні?

  • Волонтером колишній європейський політик вирішив стати після того, як побував у Бучі й Бородянці, де він побачив жахливі руйнування внаслідок війни. Чоловік виявив бажання бути корисним Україні, почав плести сітки для фронту, вести українським дітям уроки англійської.

  • Лейтс їздить по Україні як волонтер. Він розповів, що на нього справило враження те, що, зустрічаючись з місцевим населенням, більшість людей відповідала йому англійською. Приємно здивував його і рівень послуг, цифровізації в Україні. Адже навіть попри війну він однаковий що у великих містах, що у маленьких селах.