"Пекін не готовий ризикувати": як Європі й Україні реагувати на візит Сі Цзіньпіна в Москву
- Сі Цзіньпін відвідав Росію під час травневих свят, що може свідчити про намагання Пекіна налагодити тісніші зв'язки з Москвою.
- Китай, ймовірно, не на стороні Росії, а використовує співпрацю для впливу, одночасно шукаючи можливості налагоджувати зв'язки з ЄС та Україною після війни.
Сі Цзіньпін відвідав Росію в період травневих свят. Він був почесним гостем під час параду на Червоній площі. Це може насторожувати Європу та Україну, адже виглядає, що Пекін прагне налагодити тісніші зв'язки з Москвою.
Політолог Ігор Рейтерович розповів 24 Каналу, що не вважає, що Сі Цзіньпін стовідсотково обрав сторону Росії. На його думку, якби це було так, то зараз проти України воювали б китайські добровольці, а росіяни не мали б проблем з технікою та снарядами.
Дивіться також Одна площа – різні інтереси: хто й чому приїде на парад до Путіна і як Росія прориває блокаду
Яка позиція Китаю щодо Росії
За словами Ігоря Рейтеровича, Китай не на боці Росії, а жести в бік Кремля Сі Цзіньпін, ймовірно, робить для того, щоб і далі експлуатувати Москву, щоб утримати її під своїм впливом.
Але це не заважає Китаю, наприклад, на перспективу співпрацювати із Європейським Союзом. Пекін зараз все робить для того, аби так і було. Якщо Дональд Трамп і далі поводитиметься так непрогнозовано, то європейці абсолютно без проблем зможуть домовитись про економічну співпрацю із Китаєм,
– сказав він.
Пекіну також може бути вигідно співпрацювати з Україною тоді, коли завершиться війна. Сі Цзіньпіну, ймовірно, на руку "сидіти на двох стільцях", експлуатуючи російські ресурси та шукаючи шляхи покращення зв'язків з Європою.
Китайці вже четвертий рік перебувають у найбільш виграшному становищі. Я не вважаю, що Сі Цзіньпін заради умовної ідеології у зовнішній політиці захоче ризикувати (економічними інтересами – 24 Канал),
– додав політолог.
Цікаво, що під час візиту до Москви 8 травня 2025 року Сі Цзіньпін заявив, що сподівається на досягнення мирної угоди щодо України, яка буде справедливою й прийнятною для всіх сторін. Це перша особиста заява лідера Китаю щодо принципів врегулювання війни, яка перегукується з попередніми закликами Пекіна до всеосяжного діалогу.