До лінії фронту – 40 кілометрів: як відбувається евакуація на Харківщині і чому не всі готові

Передовсім закликають виїхати сім'ям з дітьми та маломобільним верствам населення. Про це 24 Каналу сказала кореспондентка з Харкова Анна Черненко.

Варте уваги Ексочільнику СБУ на Харківщині Дудіну загрожує довічне за державну зраду

Як відбувається евакуація

Евакуаційні каравани об'їжджають села, звідки отримали заявки, а також проходять по будинках і пропонують вчергове виїхати. Нерідко чують: "Пізніше, якщо ситуація загостриться". 

"Але вони не втрачають надії. Щоразу, як заїжджають за людьми, які наважилися евакуюватися, пропонують виїзд іншим", – наголошує кореспондентка.

Варто зауважити, що після евакуації людей не залишають напризволяще. Заселяють у житло, допомагають з відновленням документів, з оформленням соціальних виплат. Якщо люди вважають, що у центральних або західних регіонах буде безпечніше, їм допомагають виїхати.

Від моменту деокупації Куп'янськ евакуаційна організація "Я врятований" вивезла понад 11 тисяч людей. Волонтери продовжують це робити, ризикуючи власним життям.

"До лінії фронту приблизно 40 кілометрів. Небезпека є, щоденні прильоти", – каже представник організації Сергій Новіков.

Зауважимо! Дворічанська громада – зона, яка підпадає під обов'язкову евакуацію. Але там досі живе 1 200 людей, зокрема – 82 дитини. У самій Дворічній, яку можна ледь не щодня побачити у зведеннях Генштабу, дітей вже не залишилося, їх вивезли на більш безпечні території. Однак там проживає близько 120 людей. Зруйновано 5 закладів освіти, два медичні заклади, спортивна школа, кілька підприємств і 7 – 8 адмінбудівель

"Волонтери, які доїжджають туди, говорять, що Дворічну просто стирають з лиця землі. Позавчора поранило волонтера Євгена, медики надають йому допомогу. Сьогодні буде ще одна операція. Тримаємо кулаки, щоб він якомога скоріше одужав. Цей чоловік вивозив людей з Дворічанської громади", – сказала Черненко. 

Чому не усі погоджуються на евакуацію

У невеличких селах люди дуже тримаються за свої будинки та худобу. "Ми дуже часто це чуємо: "Це нажите за все моє життя, я не хочу кидати, раптом хтось розграбує". Це залишається головним, поки не прилітає дуже близько – у сусідній будинок або безпосередньо в їхній дім. Тоді вони збирають речі й виїжджають", – зауважує кореспондентка.

Хтось боїться, що, залишивши дім, не зможе повернутися назад тривалий час. Деякі родини виїжджають частково. Дуже багато людей похилого віку відмовляються їхати, хоча онуків прагнуть вивезти у більш безпечні регіони. Чоловіки також залишаються, проте стараються вивезти жінок з дітьми до Харкова або в центральні регіони.

"Основна мотивація – це майно, господарства і віра у те, що дуже скоро це закінчиться. Або лихо, щоденні обстріли, обійдуть саме їхній будинок", – підсумувала кореспондентка з Харкова Анна Черненко.

Нічна атака Харкова: коротко

• У ніч з 30 на 31 березня російські війська вчергове атакували Харків. Окупанти завдали ракетного удару по Новобаварському району міста За попередньою інформацією, загалом було випущено 9 ракет ЗРК С-300.
• Унаслідок обстрілу в Харкові пошкоджений об'єкт цивільної інфраструктури та приватні житлові будинки. Частина ракет влучила в землю та вибухнула у повітрі.
• Також унаслідок ракетної атаки легкі поранення отримали 3 людей. Госпіталізації не потребували.