У Washington Post написали, що Трамп хоче змусити Зеленського допомогти йому переобратися на виборах. Ця стаття стала початком гучного скандалу у США, у центрі якого знову опинилась Україна. Чи тиснув президент США на главу української держави? На чию сторону повинна стати Україна у війні між американськими демократами й республіканцями? Про це і не тільки – читайте далі.
Читайте також: Голобородько VS Зеленський: що ховається за бюджетом-2020 та чим відомий Смірнов
Як на мене, цей черговий скандал яскраво продемонстрував світові, що держави укотре використали Україну у своїх інтересах. Далеко на вперше Україна опиняється у центрі внутрішньополітичного американського скандалу. Саме це і формує загальне враження про нашу країну, як корумповану, неофеодальну державу третього світу, що залежить від волі сильних гравців. Та ми й самі, чесно кажучи, це розуміємо, навіть сміємось з цього.
Я приведу вам лише декілька прикладів, які чудово ілюструють роль України. У розпал президентської передвиборчої кампанії у США 2016 року, народний депутат України Сергій Лещенко і група журналістів публікують частину так званої "Амбарної книги Януковича". У документі показана чорна бухгалтерія "Партії регіонів": кому і скільки грошей платили.
Автор публікації хотів викрити вплив корупції на політичне життя. Проте серед купи імен, яким платили регіонали, був і Пол Манафорт. На момент оприлюднення тих документів він був головою передвиборчого штабу Дональда Трампа. Звісно, гроші були нелегальними, і податків з них ніхто не платив. Після цього Манафорта звільнили.
А коли українські політики почали говорити, що є прихильниками Гіларі Клінтон, то важко було не звинуватити Україну у підтримці опонента Трампа. Хоча навряд чи Сергій Лещенко мав такий намір. Зрештою українська влада неодноразова демонструвала підтримку Гіларі, а українські олігархи навіть фінансували її передвиборчу кампанію. Тож, перемога Трампа стала для української політичної еліти неприємним сюрпризом.
Трамп переміг на виборах у США
Ще один гучний скандал розпочався після заяви українського Генерального прокурора. Тоді Луценко звинуватив посла США в Україні Марію Йованич у втручанні у наші внутрішні справи.
Луценко вирішив, що українська прокуратура повинна відкрити кримінальне провадження і розглянути правильність використання американським посольством своїх грошей.
Він вирішив, що гроші, які американці виділили активістам-антикорупціонерам на реформу української прокуратури, треба було дати самій прокуратурі. І почав тягати активістів на допити. Звісно, посол США повідомили, що гроші витрачаються правильно, як і планувалось. А допити погано впливають на репутацію ні у чому не винних людей. У цьому ж інтерв'ю сам Луценко визнав, що кримінальне провадження було безпідставним.
Ще один гучний скандал розпочався після заяви Юрія Луценка
Після звинувачень у втручанні у внутрішні справи України, посол Сполучених Штатів була відкликана. Натомість Генеральний прокурор, який своїми ж словами спростував те, що наговорив, залишився працювати. І це ще одна ситуація, яка не найкращим чином вплинула на відносини між Україною і США.
І ось нарешті історія з Байденом. Про яку весь світ заговорив цього місяця. Навесні 2016 року віцепрезидент США у спілкуванні з українським президентом сказав: "Ми вам не даємо мільярда доларів. Я сказав, я їду через шість годин і, якщо ваш Генпрокурор не звільнений до того часу, ви не отримаєте грошей".
Тодішній Генпрокурор України був звільнений. А Байден цю розмову переповів за два роки. І це очевидно почали розцінювати, як втручання у внутрішні справи України. А історія набрала зовсім неочікуваного забарвлення. Тепер вже сам Віктор Шокін вирішив скористатись моментом.
Читайте також: Голобородько VS Зеленський: Чи відбудуться позитивні зміни в Україні завдяки новим реформам
Колишній прокурор натякнув, що звільнили його через те, що він відкрив справу проти компанії Burizma, у топменеджменті якої працював син віцепрезидента США Хантер Байден.
Тобто, його звільнили не через відсутність зміну у прокуратурі, не через завалені корупційні справи, не через втрачені можливості повернути крадені мільярди біглих регіоналів. Адже саме такими були вимоги до України. І після їх виконання – ми мали б отримати гроші від Штатів. Ні, все це не має значення.
Питання, за його версією, було у кримінальному провадженні, в якому фігурувала компанія, в якій працював син Байдена. Ну, звісно, хто б сумнівався. І розказати про це Шокін вирішив навесні 2019 року. Через три роки після подій. У момент складання повноважень Порошенком. І напередодні виборів у США, де Байден – це кандидат від демократів.
Опонент Трампа на виборах – Джо Байден
Так, до компанії Burizma, в якій працював Байден молодший, є багато питань. Хоча б тому, що належить вона колишньому міністру екології часів Януковича – Миколі Золочевському. Коли інформація про місце роботи сина віцепрезидента США з'явилась у The New York Times – це був справді скандал. Але без результатів розслідування у США нікого не можуть звинуватити у корупції.
Саме цього розслідування і просить президент США у свого українського колеги. І все було б нічого. Але в Америці ось-ось розпочнеться передвиборча кампанія. У ній Трамп і Байден – претенденти на місце президента. І використання владних повноважень у політичних цілях у США ну аж дуже не вітається.
Звісно, демократи прагнуть використати цю історію на свою користь, але це їх внутрішня політика. А Україна знову мусить сідати на шпагат між двома політичними силами Америки. Щоб гарантувати собі підтримку Штатів незалежно від результатів виборів.
А, можливо, не мусить? Можливо, все ж таки причина таких проблем не в Америці? Можливо, ми щось робимо не так? Фрагмент "Амбарної книги Януковича" був опублікований тільки у 2016 році. А саму книгу заступник голови СБУ водночас передав до НАБУ. Де вона знаходилась попередні два роки? Врешті, які результати розслідування? Адже навіть після 2016 року пройшло ще три. У цьому документі прямо прописані суми й отримувачі цих грошей, очевидно, що податки не платив ніхто. Чому Манафорт у Штатах сидить, а наші "манафорти" гуляють на свободі? А, можливо, і далі займають пости й посади.
Чому Манафорт у Штатах сидить, а наші "манафорти" гуляють на свободі?
Можливо, якби генпрокурор Луценко замість того, щоб ганятись за активістами, які з усіх сил змушували його робити реформи, займався, власне, цими реформами, то і не треба було б послу США йому пояснювати, як має працювати прокуратура у цивілізованій країні. І відносини між Україною і Штатами були б очевидно кращі.
Ну, і врешті-решт, якби справи колишніх регіоналів, міністрів-втікачів були розслідувані, якби українська влада виконувала свої зобов'язання у проведенні реформ, можливо, Байден би й не був змушений вимагати звільнення Шокіна в обмін на фінансову допомогу США? А Зеленський зараз не мав би показувати дивовижну гнучкість акробата, викручуючись між демократами й республіканцями.
"Україна об'єкт міжнародних відносин, ми нічого не вирішуємо, на нас усі тиснуть і впливають", – кажуть політики. "Ми мусимо стати суб'єктом і зайняти позицію", – кажуть експерти. А, можливо, варто просто у середині країни розібратись? Проблема не у тому, як виправдатись, а у тому, що ми робимо не так, що треба постійно виправдовуватись?", – питаю я.
Читайте також: Голобородько VS Зеленський: Що змінилося за перші 100 днів президентства
Навести врешті-решт лад у прокуратурі, поліції, СБУ, НАЗК. Нарешті почати розслідувати корупційні справи, та проводити реформи. Коли державний апарат нарешті почне працювати нормально – не доведеться червоніти перед партнерами й думати, як би його в чергове викрутись з незручного становища, в яке ми самі себе і загнали. Нова влада декларує, що вони будуть усе це робити, обіцяють все виправити. А чи справді їх слова відповідають дійсності, я Антон Голобородько, розповідаю вам щотижня.