Слободан Пральяк і Ядранко Прліч були лідерами невизнаної Хорватської республіки Герцег-Босна, що утворилася в 1991 році в результаті розпаду Югославії. Їх визнали винними у військових злочинах проти боснійських мусульман. У 2013 році Пральяка засудили до 20 років в’язниці.
Читайте також: Генерал Слободан Пральяк, який випив отруту у Гаазькому суді, помер
29 листопада в Гаазі на засіданні Міжнародного трибуналу по колишній Югославії розглядали скаргу Слободана Праляка і ще п'яти боснійських хорватів, засуджених у 2013 році за військові злочини. Апеляційна комісія залишила в силі винесений раніше вирок Праляку.
Після цього хорватський генерал зі словами "Пральяк не злочинець. Я відкидаю ваш вердикт" випив щось із маленької пляшечки, сказавши, що це отрута. Врятувати його не вдалося.
Слободан Пральяк випив отруту після голошення вироку в Гаазькому суді
Справа Пральяка – найтриваліший судовий розгляд в історії Міжнародного Гаазького трибуналу, який тривав з 2006 по 2013 рік. Під час процесу виступило близько двох сотень свідків у справі.
Хто такий Слободан Пральяк
Слободан Пральяк був хорватський політиком, письменником та режисером, а також військовим. Народився в січні 1945 року. Мав три освіти: закінчив факультет електротехніки у Загребі (1970), філософський факультет Загребського університету (1971) та Академію театру, кіно і телебачення (1972). Був інженером, потім – викладачем філософії і соціології. У 70-80-ті роки став режисером кількох телефільмів, зокрема, зняв документальний фільм "Смерть собаки" (1980).
Читайте також: Родичі жертв Младича розповіли про неймовірні звірства "боснійського різника"
У 1991 році Пральяк вступив на військову службу у Збройні сили Республіки Хорватія. Дослужився до звання генерал-майора. У 90-ті роки Пральяк займається військовою діяльністю. Був членом Ради національної оборони Республіки Хорватія та членом Хорватської державної комісії зі зв'язків з Охоронними силами ООН. Займав посаду помічника міністра оборони і головного представника Міністерства оборони Хорватії. Крім того, був представником Міністерства оборони Хорватії в уряді і збройних силах Герцег-Босна.
Разом з Ядранко Прлічем він очолював невизнану Хорватську республіку Герцег-Босна, яка з’явилася в 1991 році в результаті розпаду Югославії.
Під час конфлікту в Боснії і Герцеговині Пральяк командував хорватськими ополченцями. Його звинувачують в масових вбивствах і етнічних чистках під час війни, зокрема щодо етнічних сербів і боснійців. Суд визнав, що метою армії Пральяка було вигнання мусульманського і іншого нехорватского населення з метою утворити нову державу на місці Боснії і Герцеговини. Генерала визнали винним у вбивствах, переслідуваннях, зґвалтуваннях і катуваннях мусульман.
Слободан Пральяк, якого визнали винним у злочинах проти людства, випив отруту: відео
Крім того, Пральяка звинувачують в тому, що під його командуванням було зруйновано Старий міст в Мостарі у листопаді 1993 року. Міст був символом міста і об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Самопроголошена хорватська Республіка Герцег-Боснія перестала існувати під тиском США та інших західних країн після підписання в 1994 році Вашингтонської угоди. Документ передбачав припинення бойових дій між боснійськими мусульманами і боснійськими хорватами, об'єднання територій у Федерацію Боснії і Герцеговини. Кінець боснійському конфлікту поклала Дейтонська угода у 1995 році, яка визначила післявоєнний устрій країни.