Сателіти мовчать
Спершу російський президент дуже покладався на казахів, після того, як допоміг Токаєву втримати владу.
Читайте також Продовжуйте так само: російська армія бездарно загрузла в Україні
Путін сподівався на допомогу у відповідь від Казахстану. Думав, що Токаєв уже у нього в кишені. Але отримав там відмову. Певною мірою, киргизи погодилися допомогти, але це маленька республіка.
А от Казахстан, Білорусь – це важливі компоненти. На відміну від всіх інших, Білорусь – суперважлива для Кремля. До того ж Лукашенка Москва взяла в лещата. За "писанки", так би мовити.
Бацькє діватися нікуди
Якщо простежити за Лукашенковою риторикою, він намагається уникнути участі у війні, бо розуміє, що піде в Гаагу разом з Путіним.
Маю надію, що громадська думка білорусів завадить вступу Лукашенка у війну на повноцінній основі.
Коли країни НАТО збиралися на саміт, щоб ухвалити рішення про передачу нам зброї, російська сторона заявляла, що зробить все, щоб не допустити доправлення зброї кінцевому адресату. Не виключено, що саме таке завдання Путін поставив і перед Лукашенком на випадок приєднання його армії до війни проти нас.
Дзвони Чорнобиля
На Білоруському напрямку на початку вторгнення була присутня деяка недооцінка небезпеки.
Ми до останнього сподівалися, що звідти удару чекати не варто. Однак, росіяни самі себе загнали в пастку. В тій місцевості неможливо пересуватися на бронетехніці.
А ще ж є радіація, через згубний вплив якої, російські солдати за тиждень почнуть погано себе почувати. Врешті-решт, вони просто там згниють.
Жорстокі обстріли по цивільних – це симптом, що у Росії проблеми: