Спадок Луценка: які справи прокурор заблокував перед звільненням

В історії України було багато різних генпрокурорів. Були такі, що намагалися не висовуватися й тихо досидіти до пенсії. Були люди, які примножували статки та купували собі нерухомість на Лазуровому узбережжі Франції або в Карлових Варах.

Цікаво! Коаліція на Одещині: що пов'язує Порошенка та Медведчука

Були негідники, які слухняно виконували вказівки президента та будували маєтки в "пшонкастилі". Але Юрію Луценку вдалося переплюнути всіх одіозних попередників.

У травні 2016 року він казав, що йде в прокуратуру, аби зламати систему. Обіцяв покарати соратників Януковича. Декларував, що вистачить одного року.

У підсумку, Луценко став ледь не рекордсменом за терміном тримання на посаді. Він сидів у кріслі стільки ж, скільки Віктор Пшонка, з якого малювали карикатурний образ прокурора. Обидва вони пропрацювали по три роки та майже чотири місяці.

Що відомо про Віктора Пшонку?Колишній генеральний прокурор України. Під час подій Євромайдану зник з України і переховується від слідства. У 2014 році міністр МВС України Арсен Аваков в ефірі одного з телеканалів заявив, що Пшонку оголошено у міжнародний розшук. Проте Інтерпол відмовився це зробити, мотивуючи непереконливістю доказів, наданих органами України.

Виступаючи у парламенті перед голосуванням за відставку, Луценко хвалився тим, що "зруйнував НКВД-шну систему", хоча такого використання правоохоронної системи в політичних цілях не пам'ятають навіть за часів Януковича та Кучми.

Тоді прокуратура справді працювала по кількох опонентах влади, в той час, як в часи Луценка відомство перетворилося на стіл замовлень, де справи десятками закривалися та відкривалися за домовленості з президентом, олігархами, соратниками по партії або закордонними друзями.

Ну і ще: замість покарання соратників Януковича, Луценко став їх рятівним колом. Порятунок Злочевського, Лукаш, Іванющенка, Бойка.

Закриття справи проти Калєтніка

Дійшло до того, що не соромлячись, в останні дні свого правління Луценко закрив кримінальну справу проти першого віцеспікера епохи Януковича Ігоря Калєтніка.

Що відомо про Калєтніка?У 2012 році пройшов до парламенту 7-го скликання у списку Комуністичної партії і був її членом. В Раді став першим заступником голови, у відставку подав 22 лютого 2014 року – у розпал Майдану в Києві.

Калєтнік голосував за "диктаторські закони 16 січня" 2014 року, які були ухваленні з численними порушеннями, обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство.

Знову намагався пройти до Ради вже після перемоги Майдану – на виборах восени 2014 року – але так і не зміг. У червні того ж року вийшов із фракції і партії КПУ. Він досі має звання Почесний митник України та заслужений юрист України.

Поховання його справи Луценко зробив руками свого вихованця, щойно призначеного заступника генерального прокурора Сергія Кізя. За роки правління Луценка він зробив нечуваний зліт кар'єрними сходами ГПУ.

Ігор Калєтнік​

Складно уявити, скільки Луценко прийняв кеша за це закриття. Відомо, що після роботи начальником всієї митниці України за часів Януковича Калєтнік казково озолотився. І за право вільно пересуватися був готовий щедро ділитися.

Тож тепер ми можемо бути спокійні за ситу старість Луценка. Але це не все. Крім закриття справи Калетніка, Луценко створив перешкоди в розслідуванні цілого переліку гучних справ, за якими неприємності чекали багатьох впливових та заможних політиків та корупціонерів.

Які гучні справи гальмував чи блокував Луценко

Просто закрити ці справи Луценко не наважився, але загальмував просування по них шляхом зміни їх підслідності. Про це на сполох забило Управління спеціальних розслідувань.

Коли зранку 30 серпня слідчі намагались увійти в реєстр досудових розслідувань задля доступу до своїх проваджень, виявилося, що деякі слідчі позбавлені такої можливості.

Виявляється, що напередодні, після 18:00, прямо перед голосуванням Ради за звільнення генпрокурора, Юрій Луценко вніс в Реєстр дані у 20 кримінальних провадженнях та змінив орган досудового розслідування, забравши від слідчих, які їх вели.

При цьому він вказав підставою таких змін частину 5 статті 36 Кримінально-процесуального кодексу України. Знаєте, що це означає? Що Луценко нібито визнав "неефективне здійснення досудового розслідування".

І це в той час, коли по декількох провадженнях слідчими готувалися підозри, а матеріали цих проваджень, за звичкою, Луценко не вивчав. Матеріали цих справ фізично залишилися в Управлінні спеціальних розслідувань, але процесуальних прав будь-що робити в них більше немає.

Зверніть увагу! Затримання Гримчака: що пов'язує посадовця з Луценком

А ще цікавіше подивитися, по яких справах Луценку закортіло наостанок заблокувати слідство. Наприклад, це справа, де фігурує його попередник Пшонка. Мовиться про вчинення фіктивного підприємництва заради заволодіння посадовцями прокуратури бюджетних коштів, призначених для ремонту та будівництва споруд ГПУ.

Попередник Луценка – Віктор Пшонка

За декілька годин перед вильотом з посади Луценка раптом зацікавила зміна підслідності в справі щодо можливого одержання хабаря колишнім генпрокурором Пшонкою та ексначальником головного слідчого управління СБУ Дерев'янком у сумі два мільйони доларів.

Інша справа, яка в сценарії Луценка блокувалася шляхом зміни підслідності – щодо чиновників Вишгородського району, які призвели до заволодіння землею ексдепутатом Олексієм Азаровим, сином колишнього прем'єра-втікача.

Олексій Азаров

В останній день керівництва Луценку закортіло віддати іншим слідчим ще одну справу – за фактом легалізації майна ексміністром внутрішніх справ Захарченком. Зокрема квартири вартістю приблизно 26 мільйонів гривень та приватного будинку під Києвом, право власності на які оформлено на Нідерландську компанію Stichting administratiekantoor LVV.

Ще одна справа, яку наостанок вирішив угробити Луценко стосується Київводоканалу, що в роки Януковича безпідставно отримувало субсидіювання з бюджету. На той час підприємство перебувало під впливом найближчого оточення президента-втікача.

Ну і не зміг Луценко втриматися та поміняв підслідність у справі щодо витрати в часи Януковича бюджетних грошей на аудит справи Юлії Тимошенко американською юридичною фірмою Skadden Arps, в якій фігурував сумно відомий Пол Манафорт.

Читайте також: Чи був український слід у гучній відставці Пола Манафорта – докази журналіста The Washington Post

Очевидно, що цим жестом Луценко хотів сподобатися адвокату Рудольфу Джуліані, з яким вони розробляли плани допомоги Трампу на виборах.

Так, створюючи перешкоди правосуддю, обплювавши НАБУ похвалившись досягненнями, яких не існує, Луценко пішов з посади. Тепер слово за новим генпрокурором Русланом Рябошапкою, аби розібратися зі спадком Луценка.