Наразі текст документу недоступний для загалу, але його отримало НВ.

Зверніть увагу: Україна не отримає грошей МВФ до кінця 2019 року, – ЗМІ

Прийняття закону є однією з вимог Міжнародного валютного фонду. Документ повинен врегулювати виведення з ринку неплатоспроможних банків і не дозволити повертати їх ексвласникам. Його ініціатором виступив український прем'єр Олексій Гончарук.

Загалом усі зміни до законодавства можна згрупувати у три блоки

  • Удосконалення діяльності банків, зокрема шляхом посилення корпоративного управління. "Міжнародний досвід і напрацьовану Національним банком правозастосовна практика свідчить про необхідність впорядкування і деталізації норм щодо придбання істотної частки в банку", – пояснюється в записці. Крім того, законопроєктом поліпшується положення щодо пов’язаних осіб.
  • Покращення законодавчих норм, які визначають особливості судового провадження у справах про виведення банків з ринку. "З 2014 року Національним банком процедуру виведення банків з ринку було застосовано до 104 банків. Незважаючи на вжиті заходи, деякі банки, використовуючи недосконалу судову систему, намагаються знову повернутися на ринок. Це створює системні ризики для фінансової стабільності, оскільки судова система використовується власниками нежиттєздатних банків як квазілегітимний інструмент, нівелюючи зусилля Національного банку, спрямовані на очищення і оздоровлення банківської системи", – пояснюють автори законопроекту.
  • Оновлений механізм виведення банків з ринку. "Запропоновані зміни дозволять забезпечити оперативність, ефективність процедур, які повинні бути застосовані Фондом для збереження вартості майна (активів) банку та зняття соціальної напруженості в суспільстві серед вкладників і кредиторів такого банку", – йдеться в пояснювальній записці.

Важливо: МВФ проти Коломойського: чи піде влада на компроміс з олігархом

Основні зміни, які передбачає законопроєкт

  • НБУ аналізуватиме наявність та рівень колективної придатності у банках. За невідповідність зможе ініціювати зміну персонального складу радита правління фінустанови. Колективна придатність – наявність у членів ради і правління спільних навичок, знань, професійного досвіду, щоб керувати банком.
  • Вводиться поняття внутрішньої ліквідності та достатності ліквідності банку, які він зобов’язаний підтримувати. Умови до них затверджує НБУ. Банкам заборонять розподіляти дивіденди, якщо це створюватиме загрозу зменшенню капіталу банку.
  • Деталізовали порядок подачі документів у НБУ для того, щоб купити істотну частку в банку. Якщо операцію здійснять без згоди регулятора, то Нацбанк може визнати її недійсною.
  • Уточнюється поняття пов’язаних осіб. Банки самі перевірятимуть чи не є особа, з якою він укладає договір, пов’язаною з ним. Крім того, НБУ може самостійно визначати пов’язаних з банком осіб.
  • Додані також норми, за якими банкам забороняється видавати кредити будь-якій особі для: погашення ним будь-яких зобов’язань перед пов’язаною з банком особою, купувати активи пов’язаної з банком особи, крім виробленої нею продукції; купувати цінні папери пов’язаної з банком особи.

До теми: Кабмін хоче стягнути з ексвласників "Приватбанку" витрати на націоналізацію

Про оскарження рішення про виведення банків з ринку
  • Оскарження буде встановлюватися Кодексом адміністративного судочинства.
  • Якщо рішення НБУ скасують, банки матимуть право на компенсацію. При цьому, доводити заподіяну шкоду повинні будуть ті, хто скористався таким правом. Наприклад, Коломойський повинен буде сам довести, що йому було завдано збитків у 2 мільярди доларів через націоналізацію "Приватбанку", щоб отримати компенсацію.
  • Розмір збитку, який можна буде стягти з НБУ, якщо рішення його було визнано протиправним, обмежуватиметься розміром реальних збитків. Він визначається із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності, підтвердженої міжнародною аудиторською компанією. Розмір збитку власника банку визначається пропорційно належним йому корпоративним правам фінустанови.
  • Цивільний процесуальний кодекс України буде доповнений тим, що тільки Верховний суд розглядатиме справи, пов’язані зі збитком через індивідуальні рішення НБУ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) і Кабміну пов’язані з виведенням банків з ринку. А апеляції розглядатимуть у Великій палаті Верховного Суду.
  • Посилюється захист Нацбанку. Норма стосуватиметься і експрацівників Нацбанку. Так, в законі про НБУ прописується, що регулятор забезпечує правовий захист його співробітникам, проти яких були подані позови для притягнення їх до адміністративної або кримінальної відповідальності через професійну діяльність.
  • Суд не має права зупинити дію рішень НБУ або повноваження його посадових осіб, а лише може визначити їх законність.
  • У Кодекс адміністративного судочинства внесуть уточнення про недопуск забезпечення позову шляхом зупинення рішень ФГВФО про призначення уповноважених осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку. Аналогічно і з рішеннями НБУ.
  • Передбачається, що Кримінальний кодекс буде доповнено нормою, якою не допускається арешт активів банків, які виводяться з ринку.

Читайте також: Кабмін хоче стягнути з ексвласників "Приватбанку" витрати на націоналізацію

Коротко про націоналізацію "Приватбанку"

  • Уряд України 18 грудня 2016 року, пославшись на пропозицію НБУ і колишніх акціонерів "Приватбанку" (найбільші – бізнесмени Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов), вирішив націоналізувати "Приватбанк", тоді найбільший на українському ринку банк.
  • ​Для того, щоб врятувати його, держава здійснила докапіталізацію на понад 155 мільярдів гривень.
  • Ексвласники банку вважають націоналізацію незаконною. Тривають судові суперечки (і в Україні, і в закордонних юрисдикціях).
  • Окружний адмінсуд Києва 18 квітня 2019 року за позовом Коломойського скасував рішення про націоналізацію "Приватбанку". У відповідь на це Кабмін, Нацбанк і "Приватбанк" одразу в травні оскаржили це рішення.
  • 15 жовтня "Приватбанк" здобув перемогу в Апеляційному суді Англії та Уельсу у справі проти Коломойського та Боголюбова.
  • Судді вирішили, що "Приватбанк" має достатньо передумов для судового розгляду справи та отримання відшкодування в сумі близько 3 мільярдів доларів. А судовий указ про всесвітній арешт активів залишається чинним до рішення по суті.