Справа "Роттердам+": САП оскаржила запобіжні заходи двом фігурантам

У САП вважають, що запобіжні заходи мають відповідати ролі кожного у вчиненні вказаного злочину, а також розміру завданих збитків.

Читайте також: Чи можна притягнути до відповідальності Порошенка по справі "Роттердам+"?

Екс-начальнику управління енергоринку НКРЕКП – тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 5 мільйонів гривень.

Чинному директору ДП "Оператор ринку" – тримання під вартою із 50 мільйонами гривень застави.

Прокурори також зауважили, що суд своїми рішеннями про застосування запобіжних заходів "фактично підтверджує обґрунтованість підозр та наявність процесуальних ризиків".

Про яких фігурантів йдеться?

9 серпня Солом’янський райсуд Києва дозволив вийти з-під варти під заставу підозрюваному у справі "Роттердам+" колишньому члену НКРЕКП Володимиру Євдокімову. Прокуратура просила призначити заставу у 50 мільйонів гривень. Натомість його взяли під варту з альтернативою застави у 25 разів меншої, аніж хотіли прокурори.

12 серпня суд дозволив ще одному підозрюваному в "Роттердамі+" екс-начальнику відділу НКРЕКП Тарасу Ревенкові вийти з-під варти під заставу 1 мільйон 900 тисяч гривень. Однак прокурори клопотали про взяття під варту на 60 діб або заставу в 5 мільйонів грн. Суму пояснювали завданою державі шкодою на майже 19 мільярдів грн.

Важливо! Загалом у справі "Роттердам+" підозрюють екс-голову НКРЕКП Дмитра Вовка, екс-члена Нацкомісії Володимира Євдокімова, начальника управління енергоринку НКРЕКП Володимира Бутовського і представників групи компаній ДТЕК Івана Гелюха та Богдана Лісового.

У чому суть злочину з "Роттердам+"?

Слідство виявило, що представники групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, аби воно включило до тарифу на електроенергію видатки, яких насправді не було. Мовиться про витрати на доставку вугілля в Україну з портів Європи.

"Роттердам+" – що це?Це запроваджена з 2016 року методика формування ціни на вугілля, призначеного для виробництва електроенергії та ТЕС. Цю методику ввели, бо майже всі шахти Донбасу з антрацитовим вугіллям (на якому і працюють більшість ТЕС України) опинилися на непідконтрольній Україні території.

Щоб забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, вирішили купувати паливо на міжнародній біржі в Нідерландах. Туди доставляють вугілля з Африки та Америки. Проте щомісяця формула збирає надлишковий мільярд гривень. Так, реальна переплата за перші 2,5 роки дії формули "Роттердам+" склала майже 35 мільярдів гривень.

У березні 2016 року НКРЕКП запровадила "Роттердам+", передбачивши неіснуючі видатки у формулі, за якою розрахувався тариф. Як наслідок, зросла вартість всієї електроенергії на ринку і товарів, виробництво яких з електрикою пов'язане.

Також слідство вважає, що споживачам електроенергії протягом 2016 та 2017 років завдано збитків на 18,87 мільярда гривень, із яких 14,3 мільярда отримали приватні компанії, які й ініціювали запровадження формули "Роттердам+".

До слова: Справа "Роттердам+": резонансні деталі, які затягували розслідування