Вже цього року: де США можуть почати нову війну

Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов пояснив 24 Каналу, що зміна режиму на Кубі відповідає як стратегічним інтересам Вашингтона, так і внутрішньополітичній логіці республіканців.

Дивіться також: США готові вжити заходів: завдяки цьому ціни на нафту не будуть так стрімко зростати

Чим вигідна Трампу зміна влади на Кубі?

Куба десятки років залишається болючою точкою для США, а Марко Рубіо – кубинець за походженням і людина з найближчого оточення Трампа – активно лобіюватиме зміну режиму на острові– вважає Леонов.

Тому операцію вважають цілком реальною вже до листопада цього року.

Водночас політолог Олег Лісний скептично оцінює перспективу одночасних дій США проти Ірану та Куби, наголошуючи, що Іран – це держава з власними ресурсами та балістикою, яку вже випробували на українській території.

На його думку, братися одразу за 2 серйозні цілі – все одно що сідати одночасно за дві шахові дошки з сильним суперником. Говорити про Кубу доречно лише тоді, коли іранське питання вже буде практично вирішене, але зараз США, на переконання Лісного, перебувають на початку, а не в завершальній стадії протистояння з Тегераном.

Зверніть увагу! Доктор філософії та політичний експерт Андрій Городницький зазначив, що США докладають максимум зусиль, щоб послабити військовий потенціал Ірану, але водночас підкреслив, що ця країна велика і має значні ресурси, адже її інфраструктура розбудовувалася десятиліттями.

Що відомо про ситуацію на Близькому Сході?

• Збройні сили США й надалі проводять операцію проти Ірану, що стартувала 28 лютого. За цей час американським підрозділам вдалося ліквідувати значну частину іранських систем ППО, а також позицій для запуску балістичних ракет і безпілотників.
• 2 березня Іран заявив, що під час останньої ракетно-дронової атаки його сили нібито поцілили в офіс прем’єр-міністра Ізраїлю Беньямін Нетаньягу та в місце перебування командувача Повітряних сил Ізраїлю, назвавши цей удар "сюрпризом".
• Росія, попри стратегічну угоду, не надала Ірану відчутної підтримки, що ставить під сумнів її надійність як союзника.