Не тільки Путін

Варто відмовитись від підміни понять та перекладання повної відповідальності на одну людину за злочини, які чиняться в Україні.

Читайте також Символічно та у прямому сенсі: російські міста незабаром почнуть палати

Володимир Путін рано чи пізно піде з політичної арени та втратить владу, але злочинців набагато більше, як і тих, хто був бездіяльним в критичні моменти історії.

Тоді наслідком цієї кривавої війни проти України стане затамування злоби Росії, яка програє цю битву, але рано чи пізно знову захоче повернутись до псевдоісторичного питання права України на самовизначення та існування.

Росіяни мають самі захотіти стати нормальними

Будувати демократію ззовні ще не вдалось нікому, як би на це не натякали російські пропаганда щодо країн колишнього радянського табору. Очевидно, що демократія можлива за умови: прагнення до неї народу та популярності цієї системи управління; готовності громадян брати участь в системі управління на щоденній основі через чесні та вільні вибори, за які також доводиться перманентно боротись; стратегічного програшу в Росії авторитарної системи управління на фоні тотального програшу на полі бою.

Прагнення "сильної руки" є не лише рівнем політичної культури, яка не допускає повноважень та відповідальності кожного за державу, чи громаду, а і традиції, в якій інші форми не прижились, як ворожі.

Справжня ліберальна російська опозиція може продемонструвати дорослість та готовність до демократії, якщо пояснить, як саме вони допоможуть відбудовувати Україну після програшу Путіна та сучасної Росії, що саме вони роблять сьогодні для спокути та допомоги українській державі, як вони у разі приходу до влади планують повернути український незаконно вкрадений Крим та демонструвати лідерство у питанні майбутнього.

Важливо 4 аргументи на користь того, що Росію треба знищити

У нас немає питань до поплічників Путіна, чи російського народу, але саме нові ліберальні російські лідери можуть розраховувати на розуміння, коли вони будуть говорити про свою роль у справедливій спокуті та відбудові України.

Спокута росіян за геноцид – єдиний шлях до примирення

Надзвичайно прикрими є спроба міжнародних організацій до проведення класичних діалогів про теоретичне примирення в умовах, коли рани українського суспільства та держави відкриті.

У Маріуполі загинули десятки тисяч цивільних, в Бучі вже знайдено 1080 свідомо вбитих цивільних, в прямому ефірі ми бачимо неймовірний біль, голод та силу воїнів, які до останнього захищають цивільних та чесно воюють на "Азовсталі".

В умовах, коли ми відчуваємо кожну ноту цього неймовірного болю, ставити на одні щаблі десятки тисяч загиблих, покалічених, осиротілих цивільних, або героїчні вчинки українських воїнів з незручностями для росіян через санкції просто антигуманно.

Саме такі порівняння дегуманізують війну і їх потрібно негайно припинити. Саме такі порівняння шкодять примиренню майбутніх поколінь, яке можливе виключно після спокути росіян за геноцид проти українського народу.

Що на часі: Україна потребує допомоги

Відтерміновувати допомогу у питанні відбудови критичної інфраструктури в Україні до моменту після завершення війни критично несправедливо. Українці повинні мати доступ до чистої води, їжі, освіти не залежно від того, чи досі відбуваються обстріли.

Натомість відтермінування діалогів про примирення – на часі.

На часі також припинити порівнювати боротьбу українського народу за своє майбутнє та вчинки окремих російських опозиційних лідерів.

Вони стануть героями майбутнього часу, але якщо продемонструють інший підхід до українського питання та справжнє історичне лідерство.

Шокуючі кадри російських злочинів з Маріуполя – дивіться відео: