Це сталося після того, як Олександр Лукашенко запросив до Мінська бойовиків невизнаної самопроголошеної так званої влади Луганщини, аби ті допитали опозиційного журналіста Романа Протасевича. Тож Київ отримав залізобетонний аргумент.
Увага М'яч на українській території, – у Білорусі відзначилися заявою про відносини з Києвом
"Якщо факт допиту людьми з так званих "республік" Донбасу стане фактом, то однозначно вже стане неможливою участь української делегації в переговорному процесі, який приходить у Мінську", – запевнив представник Донецької області в Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш.
Він наголосив, що це означатиме де-факто визнанням білоруським режимом цих квазіреспублік.
Про заяви Лукашенка та події в Білорусі
Ба більше, він як пояснив в ефірі одного з телеканалів, таким вчинком білоруський диктатор чи то умисно, чи то випадково зробив "ведмежу послугу" Російській Федерації, відкинувши в сторону її потуги видавати себе нейтральною стороною у війні, яку та вже восьмий рік веде проти України
Він додав, що Лукашенко сам нагадав президенту Росії Володимиру Путіну про те, що на Донбасі відкрили кримінальну справу проти Протасевича. Тому, він вважає, якщо вони хочуть, то нехай приїжджають і допитують його в Білорусії.
Тут позитивний момент у тому, що такою заявою Лукашенко фактично визнав суб'єктність Росії, як сторони конфлікту,
– сказав Гармаш.
Що кажуть експерти про перемовини
Політичні експерти наголошують, що знайти нову країну, яка могла б слугувати майданчиком для тристоронніх перемовин, вочевидь, буде не просто. Тому поки що Мінський формат усе ж таки можуть продовжити, але вже виключно у віртуальному форматі.
"Поки Мінський процес триває онлайн, Мінськ може залишатися певним віртуальним майданчиком. Якщо повернуться фізичні зустрічі, то в такому випадку Мінськ дійсно вже не зможе виконувати цих функцій", – заявив політичний експерт Олег Саакян.
Фахівець наголосив, що оскільки це не просто зона й територія російського контррозвідувального режиму, а фактично союзна держава. "Останні крихти суб'єктності, які ще зберігаються в Білорусі, уже є недостатніми для того, щоби гарантувати нам безпечність", – додав Саакян.
Лукашенко просить у Путіна допомоги
І судячи з усього, останні крихти суб'єктності Лукашенко вирішив розгубити дорогою в тимчасово окупований Крим. Диктатор страшенно образився на Європу, й особливо на Україну, які у відповідь на його тероризм із примусовою посадкою міжнародного літака заради захоплення Протасевича, закрили свої повітряні простори для білоруських літаків.
Лукашенко та Путін / Фото ТАСС
Мовляв, білоруси ледь не лавиною щороку їздили відпочивати на окупований півострів. У методичці самопроголошеного президента написано, що у разі біди кричати – "Путін памагі".
Україна закрила для нас небо, так? У нас є і свій санаторій у Криму, куди люди завжди їздили, літали й так далі. Тому мені доведеться президента Путіна попросити, щоби він якось мене відвіз до Криму,
– сказав Лукашенко.
Утім, скоріш за все – це гучна заява, аніж реальний намір, вважають експерти. Не вірять у такі наміри Лукашенка й у самій Білорусі, адже ціна таких дій для влади диктатора може стати занадто високою.
"Це дуже небезпечні кроки, тому що коли в Крим полетить Belavia, то це, можна сказати, кінець компанії. Belavia остаточно втратить усі свої позиції й не зможе ніколи більше літати у світ, Євросоюз і так далі", – вважає редактор ефіру Європейського радіо з Мінська Зміцер Лукашук.
Увага Білоруси та росіяни досі живуть в СРСР, – Овдієнко про "інтерв'ю" з Протасевичем
Реакція України
В українському МЗС на такі заяви білоруської влади вже відреагували.
"Статус Криму як окупованої території на сьогодні не передбачає ані заходів у порти, наприклад, окупованого Криму, ані "зальотів". Тому однозначно, як тільки но хоч один білоруський літак приземлиться на території Криму, наша реакція буде швидкою, миттєвою й рішучою", – наголосила перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова.
Діятимуть миттєво і проти спроб зав'язати контакти з ватажками окупованих територій, та якщо Лукашенко захоче розділити відповідальність за порушення міжнародного права – це його особистий вибір.