Практично кожен вкид про те, що Кремль "прийняв вольове рішення" та "ось тепер Росія точно переможе", російська аудиторія сприймає як щось цілком реальне. Мовляв, нарешті Путін припиняє гратися у бірюльки.

Дивіться також Заглух на площі, – військовий аналітик про російський "супертанк" Т-14

Втім, повномасштабна війна триває вже понад 11 місяців, а ніякого новітнього озброєння від Росії на полі бою ніхто так і не побачив. Звісно, окупанти використовують свої цілком сучасні Т-90 різних модифікацій, абсолютно вдалі версії Су-35 чи МіГ-31, але всі ці вироби аж ніяк не можна називати повністю власними розробками російської оборонки.

Кремлівська пропаганда, прищеплюючи власному населенню думки про неймовірну міць російської армії, десятками років рапортувала про те, що інженери-окупанти створили ту чи іншу зброю, яка не має аналогів у всьому світі.

Так казали про оперативно-тактичні комплекси "Іскандер", які виявилися просто впровадженням у життя радянських розробок щодо модернізації ОТРК "Ока". А на практиці під час застосування у війні проти України взагалі показали себе вкрай погано. Розхвалена точність "Іскандерів" виявилася чимось, що летить просто в напрямку запуску.

А скільки пафосу було під час презентації російських систем ППО. Мовляв, новітній С-400 здатен збивати взагалі все, що з'явиться у зоні його ураження, а ЗРК "Панцир" легко впорається із будь-чим, що стоїть на озброєнні НАТО. Тільки от у 2017-му році, коли США завдали удару по аеродрому в Сирії крилатими ракетами Tomahawk, всі "Панцирі" було миттєво знищено. Окрім того, й наші Збройні сили не настільки новітнім озброєнням цілком вдало знищують російські ЗРК.

Дивіться відео знищення російського "Панциря-С1" оборонцями України:

Звісно, російські системи ППО не можна назвати геть неякісними, але про їхні "неймовірні характеристики" краще спитати в інженерів аеродрому "Енгельс-2" – найважливішого стратегічного об'єкту повітряних сил Росії.


Прильоти по аеродрому "Енгельс-2", як свідчення "ефективності" російського ППО / фото Planet labs

Фактично російська оборонна промисловість з моменту розпаду СРСР не представила світу майже жодного реально якісного виробу, який би не був напрацюванням радянських фахівців. А якщо щось і було створено, то це лише крилаті ракети типу "Калібр" чи "Кинджал". Однак і тут не все для Росії є настільки прекрасним. Адже гіперзвуковий комплекс є неймовірно штучним виробом, який ОПК країни-агресорки здатен виготовляти лише в дуже обмежених кількостях.

Ба більше, будь-яка "аналоговнетна" російська зброя майже на 100% залежить від постачання західних запчастин. Без мікросхем, гіроскопів та інших технологічних комплектуючих росіяни взагалі можуть забути про виготовлення та модернізацію будь-якої своєї зброї.

То ж єдиним варіантом для поповнення боєзапасів тих же "Калібрів" та "Кинджалів" для них є лише нелегальне придбання всього необхідного в обхід санкцій. Адже жодного натяку на імпортозаміщення в Росії за всі роки так і не сталося.

Втім, якщо крилаті ракети та "Іскандери" російські воєнні злочинці використовують проти цивільного населення та критичної інфраструктури, то є такі "вундервафлі", які ніколи не з'являються на лінії зіткнення. Без сумніву, це "мега ефективний винищувач 5 покоління" Су-57. І йдеться зовсім не про те, що частини цього "аналоговнєтного" літака "купили" на аліекспресі, а про те, що російські інженери працюють так якісно, як і автоматичний перекладач на цьому популярному китайському сайті.

Багатоцільові винищувачі, які "Росія точно створить швидше за всіх у світі", розробляли понад 10 років. На це витратили десятки мільярдів доларів, але проєкт цілком очікувано виявився мертвонародженим.

Адже спочатку росіяни розповідали всьому світу, як "Су-57 пройшов всі випробування", хоча він навіть не міг піднятися у повітря, а на перших презентаціях в авіасалонах замість реальної моделі літака возили стаціонарний винищувач із деякими деталями з пінопласту. Бо навіть зібрати повноцінно борт не могли.


Російський "винищувач 5 покоління" – це коли з двох двигунів працює один / фото з російських пропагандистських ЗМІ

І нема чого дивуватися, коли "неймовірно ефективні" розробники все ж таки хоч якось "допиляли" Су-57, а літак ось-ось мали передати на озброєння ВКС Росії, він розбився через відмову системи управління. Щоб не зганьбитися остаточно, російські винахідники швидкоруч зібрали другу "серійну" версію винищувача буквально з лайна та палиць – розібравши низку "МіГів" та "Сушок" для потреб "нового" виробу. З того моменту пройшло кілька років, а от чи покращилася ситуація з постачанням Су-57 до російського війська? Аж ніяк! Виготовити більш-менш не сиру модель літака "п'ятого покоління" на авіаційному заводі у Комсомольську-на-Амурі так і не спромоглися.

Тому й використовувати ці літаки росіяни будуть лише в якості платформ для запуску старих радянських ракет, а наближатися до російсько-українського кордону на відстань хоча б 20 кілометрів пілоти Су-57 ніколи не будуть. Адже дуже страшно втратити річ, на яку роками молилася вся Росія. Тим паче, якщо цю річ в умовах санкцій і не відновиш.

Із розпіареними Т-14 ситуація така ж: танки-то буцімто існують. І навіть, ймовірно, не картонні. Але на лінії фронту їх ніхто ніколи не побачить. Деякі окупанти навіть жартують, що "Армату" пустять у бій лише коли Шойгу із Путіним наважаться відвітати передову, а це, звісно, можливо лише в розповідях Пєскова. Або ж якщо лінією фронту раптом назвуть полігоном із акторами-ФСОшниками.

Піарили розробку "Уралвагонзаводу" пропагандисти настільки активно, що при згадці слова "Армата", подейкують, мироточили навіть мертві танкісти-буряти. Т-14, хоча й виявився абсолютно марною річчю, на якій розпиляли мільярди нафтодоларів, проте цілком став "скрєпною" іконою російського ОПК. На рівні із "цар-пушкою" – геть непридатною для застосування та незрозуміло для чого створеною.

"Революційний" танк розробляли з 2009 до 2022 року, а на озброєння росіян він мав надійти ще у 2013 році, однак ці терміни постійно зміщувалися. До речі, у військах досі нема жодного екземпляру Т-14. Та, при цьому, населенню країни-агресорки продовжують безсоромно брехати, що на фронті "Армата" колись зробить фурор. Проте, цього ніколи не станеться, бо навіть невідомо, чи замінили розробники картонні деталі на справжню броню.


Картонна "Армата" перед парадом у 2015 році / фото з твітеру

У Кремлі ніколи не визнають, що Т-14 – максимально провальний проєкт, який здатний лише кататися Красною площею на парадах, аби "ваньки" бачили "велич" російського оборонно-промислового комплексу. Однак, як показує практика, їздить "Армата" через раз.

Дивіться відео, як Т-14 заглух на репетиції парада у Москві:

Оскільки у випадку будь-якої появи "Армати" (якщо вона насправді здатна їздити та стріляти) на полі бою, цей танк може бути спаленим звичайними РПГ, росіяни ніколи не ризикуватимуть втратою чи не єдиного зразка, який здатен формувати в окупантів гордість за свою оборонку. А якщо хтось досі у це не вірить, то хай дасть відповідь на питання: чому ж кремлівське керівництво досі не скористалося таким чудовим озброєнням?

Натомість на полі бою, ймовірно, з'являться Т-34. Ті самі, які наприкінці грудня Кремлю передав Лаос. І хоч у Москві кажуть, що використовуватимуть танки часів Другої світової виключно для парадів та зйомок історичних відео, є неабиякі підозри, що "чмобікам" доведеться брати участь у реконструкції "Великої вітчизняної" десь на теренах Донбасу.


Кобзон схвалює появу Т-62 та підготовку до використання Т-34 на українських фронтах / фото з російських пропагандистських ресурсів

Адже не дарма російські пропагандисти вже почали знімати сюжети про те, що ці танки розробки Харківського танкового заводу від 1940 року досі є "дуже непоганими".

Дивіться відео, як російські військові нахвалюють Т-34:

Тільки воювати їм доведеться не проти "Пантер" та "Маусів", а проти "Леопардів" та "Абрамсів". І горітимуть російські буряти буквально пачками. Можливо, з думками про те, що колись на фронт привезуть Т-14, а от тоді Росія точно переможе.