На Заході Шольца критикують через нерішучість у питанні танків та заявляють, що його уряд слабкий для такого рішення. Позиція Шольца вочевидь має політичний підтекст. Журналіст 24 Каналу Олексій Печій проаналізував, що насправді криється за принциповістю німецького канцлера.

До теми У ЄС заявили, що Україна не отримала танки на "Рамштайні" через Німеччину

Від зустрічі в Рамштайні всі чекали принципового рішення з приводу поставок в Україну "Леопардів", проте цього так і не сталося. Річ у тім, що без дозволу Шольца жодна країна не може поставити Україні танки німецького виробництва. А німецький канцлер такого дозволу не дає.

Американський сенатор Ліндсі Грем зробив найбільш радикальну заяву щодо танків. Він сказав, що всім вже набридли танці навколо танків, а тому США також мають нарешті змінити свою точку зору щодо "Абрамсів". Та відомо, що президент США Джо Байден неодноразово говорив, що Україна отримає всю необхідну допомогу, але Америка наразі так і не поставила Abrams нашій країні.

За шквалом критики на адресу Шольца слід розуміти, що Німеччина все ж намагається знайти оптимальне рішення для себе. І про це вже говорять не лише в Берліні, а і в Вашингтоні.

У Білому домі заявили, що не тиснутимуть на уряд Шольца, адже Німеччина розробляє власну програму передачі танків "Леопард" для України. На це ж натякає і новий міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, який анонсував свій візит до Києва вже найближчими тижнями.

Якщо заглибитися в політичні перипетії Німеччини, то ми побачимо, що за нерішучістю у передачі танків ховаються і політичні амбіції особисто Шольца, який намагається розширити межі геополітики, а також відвертий бардак у лавах Бундесверу.

Новий міністр оборони Борис Пісторіус після засідання "Рамштайну" гучно заявив, що Німеччина не гаятиме часу і продовжить тісний діалог із союзниками щодо постачання танків для України.

За його словами, щоб бути максимально підготовленими до можливих рішень, він доручив своїй команді ретельно все вивчити, проінспектувати склади Бундесверу та визначити наявність техніки для передачі Україні, щоб у разі позитивного рішення не втрачати часу.

І тут починають розкриватися великі проблеми в Бундесвері, який перейшов до Пісторіуса від колишньої міністерки Крістіне Ламбрехт. Річ у тім, що заява Пісторіуса про доручення перевірити запаси Leopard 2 у Німеччині викликала здивування навіть у німців.

Мовляв, як так сталося, що інспекція запасів танків на складах Бундесверу розпочнеться лише зараз, через майже рік повномасштабної війни та через такий час дискусій довкола надання Україні західних танків.

І тут розкриваються неприємні деталі щодо колишньої міністерки оборони Крістіне Ламбрехт, яка колись хизувалася передачею Україні 5 тисяч касок.

Журналісти видання Business Insider дізналися від кількох джерел у Міністерстві оборони, що Ламбрехт нібито дала розпорядження не проводити інвентаризацію наявних у Бундесверу Leopard 1 і Leopard 2. І причина такого рішення, полягає нібито в тому, що Ламбрехт не хотіла створити уявлення, що німці вже готові передати танки.

З іншого боку, зараз дуже просто скинути все на колишню міністерку. Видання Spiegel запевняє, що Міноборони Німеччини провело інвентаризацію танків ще влітку 2022 року. З літа було відомо, що у розпорядженні Бундесверу є 212 різних моделей Leopard. Ще близько 100 танків станом на початок літа 2022 року перебували в ремонті.

Відповідно, Бундесвер навіть навів закриту інформацію про те, що там вважають, що для постачання в Україну найбільше підходять 19 танків Leopard-2A5, які зараз використовуються для навчання солдатів.

Тобто, уряд Шольца ще влітку знав, що мінімум 19 танків він може віддати Україні, а дозволивши реекспорт, наприклад, з Польщі та інших країн, це дозволило б вже зараз створити ту саму танкову бригаду для ЗСУ.

Однак Шольц, чомусь цього не робить, а його новий міністр оборони віддає розпорядження ще раз перерахувати кількість танків. Виглядає дуже дивно.

Але тут якраз треба і звернути увагу на політичні амбіції Олафа Шольца, які якраз вкладаються у таку парадигму поведінки. Річ у тім, що нещодавно Шольц нарешті спробував вкласти в одну колонку свою програму, яку він називає "Цайтенвенде", тобто "нова епоха".

Що стосується України, то Шольц хоче аби ініціатива у питанні постачання танків була саме за ним, а не, наприклад, за поляками. Бо, мовляв, танки то німецькі.

Німецький канцлер опублікував доволі розлогу колонку у виданні Foreign Affairs, в якій виклав своє бачення майбутнього Німеччини та Європи загалом. Називається колонка: "Глобальний "Цайтенвенде": як уникнути нової холодної війни у багатополярну епоху".

Шольц стверджує, що війна Росії проти України завершила цілу епоху. Але Німеччина робить усе можливе для захисту та зміцнення міжнародного порядку, заснованого на принципах Статуту ООН.

Він запевняє, що Німеччина, її європейські та міжнародні партнери протягом 8 років після окупації Криму та частини Донбасу зосереджувалися на захисті суверенітету та політичної незалежності України та водночас на запобіганні подальшій ескалації з боку Росії та відновленні і збереження миру в Європі.

Метод полягав у політичному та економічному тиску на Кремль. Зараз Шольц визнає, що це не спрацювало, а отже закликає світ до боротьби з тиранією Путіна.

Тут якраз і розкривається прагнення Шольца показати, що нібито саме він є головним ініціатором допомоги Україні, в тому числі в питанні постачання танків. З іншого боку, це показує, що Шольц наразі намагається зосередитися на собі, боячись ескалації з боку Росії.

Шольц розповів про нову оборонну стратегію Німеччини на тлі війни в Україні. Він згадав, що після 24 лютого 2022 року його уряд виділив приблизно 100 мільярдів доларів для кращого оснащення німецьких військових. За його словами, це рішення знаменує собою найрізкішу зміну в політиці безпеки Німеччини з моменту заснування Бундесверу в 1955 році.

Простими словами, Шольц планує створити найсильнішу армію Європи, а для цього потрібні вже наявні ресурси Бундесверу.

З іншого боку, Шольц прагне в рамках цього лідерства показати, що Німеччина змінюється. У своїй колонці він запевнив, що "Цайтенвенде" також змусив його уряд переглянути десятиліттями усталений принцип німецької політики щодо експорту зброї. Тобто, питання реекспорту танків на часі.

І тут Шольц також розкриває питання того, про який саме консенсус говорить Пісторіус, коли заявляє, що питання постачання танків має бути спільним. Шольц заявляє, що в ідеалі, не лише Німеччина, але й інші країни ЄС мають загалом змінити політику та правила щодо експорту спільних військових систем. Тобто, правила однакові для всіх, а не лише для Німеччини.

Є ще одне суто політичне питання, в якому Шольц прагне піти всупереч із США та деякими партнерами в Європі. Він запевняє, що позиція про те, що конкуренція між США та Китаєм створює біполярність в міжнародному порядку – неправильна.

Шольц прагне будувати такі ж теплі взаємини з Китаєм, як і зі США. Мовляв, партнери мають з цим змиритися, адже навіть у питанні війни Росії проти України саме під час зустрічі із Шольцом китайський лідер Сі Цзіньпін заявив, що ядерні погрози Путіна неприйнятні.

Тож, підсумовуючи, можна констатувати, що Україна отримає танки "Леопард". Але уряд Шольца досі намагається знайти формулу, згідно з якою саме німці та Шольц були б головними ініціаторами.